Сторінка 1 Близький Схід у першій половині ХХ ст.
У роки Першої світової війни Близький Схід став ареною бойових дій між Османською імперією та країнами Антанти. З метою забезпечення успіху в антитурецькій боротьбі західні країни змушені були звернутися за підтримкою до еміра Хіджазу та шерифа Мекки Хусейна -авторитетного серед арабського населення Близького Сходу глави роду хашимітів.
Англійський міністр закордонних справ лорд А.Бальфур від імені кабінету міністрів 2 листопада 1917 року звернувся до почесного голови Сіоністської федерації Англії банкіра Ротшильда з листом-декларацією, в котрому, зокрема, було оголошено, що "уряд Його Величності прихильно ставиться до створення в Палестині національного осередку для єврейського народу". У лютому 1918 р. декларацію Бальфура підтримала Франція, а згодом і США.
Після закінчення війни значно активізувалася дипломатична боротьба навколо майбутнього Палестини. ВСО 3 лютого 1919 р. передала на розгляд Верховної Ради Антанти на Паризькій мирній конференції проект створення "єврейського національного осередку" на Близькому Сході. Територіально землі, на які претендували євреї, значно переважали Палестину: зокрема, вони охоплювали верхів'я р.Йордан у Сирії, південь Лівану до Сідона, південь долин Бекаа і Хауран, зону залізниці Дераа-Маан і узбережжя Акабської затоки.
На Аравійському півострові після закінчення Першої світової війни існувало 5 незалежних арабських держав: Хіджаз (Мекка), Неджд (Ер-Ріяд), Асір (Ет-Таїф), Джебель-Шаммар (Хаіль) і Ємен (Ходейда). Територія Аравії видавалася західним державам надто бідною, аби витрачати сили та матеріальні засоби для її завоювання. Лише на крайньому півдні півострова містилися багаті на нафту англійські колонії Аден, Маскат, Кувейт, Катар та інші дрібніші емірати.
Незадоволений спробами англійського посередництва Ібн Сауд напав на Ірак, а Хусейн проголосив себе 7 березня 1924 р. халіфом. На той час халіфат у Туреччині, який зберігали Османи з 1517 р., вже було скасовано, тому Хусейна як духовного главу ісламу визнали Сирія, Палестина, Трансйорданія та Ірак. Решта мусульманського світу, особливо в неарабських країнах, нового халіфа не визнали. Ібн Сауд отримав зручний привід розправитися зі своїм давнім суперником, тому 29 серпня наказав військам саудитів напасти на Хіджаз. Метою походу Ібн Сауд називав зміщення "узурпатора". Після перемоги, 8 січня 1926 р. збори мусульманських старійшин проголосили Ібн Сауда королем Хіджазу та султаном Неджду (з 23 вересня 1932 р. – Саудівська Аравія, площа – 2 млн. кв. км, населення – 22 млн. чол. на 2000 р.).
Дайте подробную характеристику следующих терминов и понятий
Золотая Орда - средневековое государство в Евразии, созданное тюрко-монгольскими племенами. Существовало в 13–15 вв. со столицей в Сарае на Нижней Волге. В 1236 внук Чингисхана Бату (Батый) повел монгольскую конницу путями великого завоевателя из Центральной Азии в пределы Восточной Европы. Батый разорил царство волжских болгар, в 1237– ...
Быт и культура монастырей в до-монгольское время. Накопление
духовного опыта внутри русских монастырей и их влияние на развитие общества
Конец первого тысячелетия христианской эры стал рубежом чрезвычайно важным в судьбах Восточной Европы. Христианизацией славянских народов завершился многовековой процесс становления религиозной и культурной общности, простирающейся от Британских островов до Урала и называемой «христианским миром». В это время Византия переживала своего ...
Столыпинская аграрная реформа
Бурж. реформа крест. надельного землевладения в России. Началась по указу от 9 нояб. 1906, прекращена по пост. Врем. пр-ва 28 июня (11 июля) 1917. Названа по имени пред. Сов. Мин. П.А. Столыпина, инициатора и руководителя реформы. Разрешение выходить из крест. общины на хутора и отруба (закон от 9 нояб. 1906), укрепление Крест. поземель ...