Сторінка 1 Близький Схід у першій половині ХХ ст.

Учебные материалы » Сторінка 1 Близький Схід у першій половині ХХ ст.

У роки Першої світової війни Близький Схід став ареною бойових дій між Османською імперією та країнами Антанти. З метою забезпечення успіху в антитурецькій боротьбі західні країни змушені були звернутися за підтримкою до еміра Хіджазу та шерифа Мекки Хусейна -авторитетного серед арабського населення Близького Сходу глави роду хашимітів.

диплом купить в Москве найти описание в каталоге

Англійський міністр закордонних справ лорд А.Бальфур від імені кабінету міністрів 2 листопада 1917 року звернувся до почесного голови Сіоністської федерації Англії банкіра Ротшильда з листом-декларацією, в котрому, зокрема, було оголошено, що "уряд Його Величності прихильно ставиться до створення в Палестині національного осередку для єврейського народу". У лютому 1918 р. декларацію Бальфура підтримала Франція, а згодом і США.

Після закінчення війни значно активізувалася дипломатична боротьба навколо майбутнього Палестини. ВСО 3 лютого 1919 р. передала на розгляд Верховної Ради Антанти на Паризькій мирній конференції проект створення "єврейського національного осередку" на Близькому Сході. Територіально землі, на які претендували євреї, значно переважали Палестину: зокрема, вони охоплювали верхів'я р.Йордан у Сирії, південь Лівану до Сідона, південь долин Бекаа і Хауран, зону залізниці Дераа-Маан і узбережжя Акабської затоки.

На Аравійському півострові після закінчення Першої світової війни існувало 5 незалежних арабських держав: Хіджаз (Мекка), Неджд (Ер-Ріяд), Асір (Ет-Таїф), Джебель-Шаммар (Хаіль) і Ємен (Ходейда). Територія Аравії видавалася західним державам надто бідною, аби витрачати сили та матеріальні засоби для її завоювання. Лише на крайньому півдні півострова містилися багаті на нафту англійські колонії Аден, Маскат, Кувейт, Катар та інші дрібніші емірати.

Незадоволений спробами англійського посередництва Ібн Сауд напав на Ірак, а Хусейн проголосив себе 7 березня 1924 р. халіфом. На той час халіфат у Туреччині, який зберігали Османи з 1517 р., вже було скасовано, тому Хусейна як духовного главу ісламу визнали Сирія, Палестина, Трансйорданія та Ірак. Решта мусульманського світу, особливо в неарабських країнах, нового халіфа не визнали. Ібн Сауд отримав зручний привід розправитися зі своїм давнім суперником, тому 29 серпня наказав військам саудитів напасти на Хіджаз. Метою походу Ібн Сауд називав зміщення "узурпатора". Після перемоги, 8 січня 1926 р. збори мусульманських старійшин проголосили Ібн Сауда королем Хіджазу та султаном Неджду (з 23 вересня 1932 р. – Саудівська Аравія, площа – 2 млн. кв. км, населення – 22 млн. чол. на 2000 р.).

Государственный аппарат СССР в годы великой отечественной войны. Образование Государственного Комитета Обороны
Ранним утром в воскресенье 22 июня 1941 года фашистская Германия и ее союзники обрушили на Советскую страну военный удар невиданной силы. 190 дивизий, свыше 4 тыс. танков, более 47 тыс. орудий и минометов, около 5 тыс. самолетов, до 200 кораблей агрессора начали боевые действия на огромном пространстве от Черного до Белого морей. Война ...

Аксаков Сергей Тимофеевич (20.9.1791, Уфа - 30.4.1859 Москва, похоронен на Новодевичьем кладб.),
Рус. писатель. Детские годы провел в Уфе и в родовом имении Ново-Аксаково Бугурусланского у. Оренб. губ. Окончил Казанскую гимназию (1805). В 1805-07 студент Казанского ун-та. В 1808 переехал в С.-Петербург, где служил в Комиссии по составлению законов и в Экспедиции о гос. доходах. С 1811 жил в Москве и писал стихи в традициях классици ...

Предпосылки и ход денежной реформы
Одним из важнейших этапов развития денежной системы России были 20-е годы ХХ столетия. В этот период денежное обращение в нашей стране, так же как и в других странах - участницах первой мировой войны (кроме США), было дезорганизовано. В целях его нормализации правительства этих стран провели денежные реформы. Формы и методы проведения д ...