Проведення реформи 1861р в російській Україні
Кримська війна 1853-1856 рр. продемонструвала економічну відсталість, воєнну нездатність Російської імперії, виснажувала українські землі, що були основним джерелом постачання царської армії всім необхідним і поповнення її солдатами. Росія зазнала ганебної поразки, яка прискорила назрівання революційної ситуації.
19 лютого 1861 р. Олександр II підписав «Маніфест» про скасування кріпосництва і «Положення про селян, звільнених від кріпосної залежності». Селяни-кріпаки, що доти були власністю поміщиків, отримували особисту свободу. За садиби й польові наділи вони мали вносити викуп. Селянам дозволялося без сплати мита торгувати, відкривати фабрики та різні промисли, підприємства, займатися ремеслом за місцем проживання, вступати до гільдій і торговельних організацій.
Наслідком реформи 1861 р. стало й подальше розшарування селянства. До сільської буржуазії належало 448 тис. дворів (5 млн. осіб), що зосереджували майже 40% всіх надільних і приватних земель. Решту - 550 тис. дворів (5-6 млн. осіб) становили середняки, які були власниками четвертої частини надільних земель. Частина селян, які розорилися, йшла до господарств поміщиків, заможних селян і в промисловість.
Либерально-республиканская партия.
Идея создания Либерально-республиканской партии (ЛРП)
возникла в середине марта 1917г. среди октябристов, прогрессистов и левых кадетов. Было принято решение об издании печатного органа «Республика», образована комиссия по выработке программы.
08.04.1917г. состоялось учредительное собрание, поставившее главной программной целью создан ...
Дворянское общество накануне отмены крепостного
права
Русское дворянство не было однородным по своему составу и социальному положению. В 1858 - 1859 гг. в России насчитывалось около одного миллиона представителей дворянского сословия. Около 35% из них принадлежало к личному дворянству, которому запрещалось без особого разрешения владеть крепостными. Наибольшее число помещиков - более 75% - ...
Генезис и эволюция веча на Руси
Термин “вече” происходит от корня “ве”, откуда – “вещать”.
Вече – это народное собрание для обсуждения и решения важных общих дел.
Выделяют следующие периода возникновения и развития веча.
Первый период – VI-IX века, характеризуется тем, что здесь живут “племенные сходки”; второй – IX-Х века – “переход” от племенного собрания к город ...