Проведення реформи 1861р в російській Україні
Кримська війна 1853-1856 рр. продемонструвала економічну відсталість, воєнну нездатність Російської імперії, виснажувала українські землі, що були основним джерелом постачання царської армії всім необхідним і поповнення її солдатами. Росія зазнала ганебної поразки, яка прискорила назрівання революційної ситуації.
19 лютого 1861 р. Олександр II підписав «Маніфест» про скасування кріпосництва і «Положення про селян, звільнених від кріпосної залежності». Селяни-кріпаки, що доти були власністю поміщиків, отримували особисту свободу. За садиби й польові наділи вони мали вносити викуп. Селянам дозволялося без сплати мита торгувати, відкривати фабрики та різні промисли, підприємства, займатися ремеслом за місцем проживання, вступати до гільдій і торговельних організацій.
Наслідком реформи 1861 р. стало й подальше розшарування селянства. До сільської буржуазії належало 448 тис. дворів (5 млн. осіб), що зосереджували майже 40% всіх надільних і приватних земель. Решту - 550 тис. дворів (5-6 млн. осіб) становили середняки, які були власниками четвертої частини надільних земель. Частина селян, які розорилися, йшла до господарств поміщиків, заможних селян і в промисловість.
В состоянии непрерывной борьбы
Во время Революции 1905 года Ленин на короткое время прибыл в Россию, а затем поселился в Финляндии. Когда после «Манифеста 17 октября» начался естественный откат революции и политическим партиям необходимо было переходить к легальным средствам борьбы, Ленин предложил бойкот первой Государственной Думы (позднее он признает свою ошибку), ...
Борьба русских земель и княжеств с монгольским завоеванием и крестоносцами
в ХIII в
МОНГОЛО-ТАТАРСКОЕ НАШЕСТВИЕ Образование Монгольского государства. В начале ХШ в. в Центральной Азии на территории от Байкала и верховьев Енисея и Иртыша на севере до южных районов пустыни Гоби и Великой Китайской стены образовалось Монгольское государство. По имени одного из племен, кочевавшего вблизи озера Буирнур в Монголии, эти народ ...
Биография: происхождение рода
Нечаев-Мальцев Юрий Степанович (1834 – 1913) - гофмейстер, член Совета мануфактур и торговли, почетный член Академии художеств России, вице-президент Петербургского общества поощрения художеств, почетный член Московского университета и Московского археологического общества, меценат, создатель Музея изящных искусств им. Александра III (н ...