Проведення реформи 1861р в російській Україні
Кримська війна 1853-1856 рр. продемонструвала економічну відсталість, воєнну нездатність Російської імперії, виснажувала українські землі, що були основним джерелом постачання царської армії всім необхідним і поповнення її солдатами. Росія зазнала ганебної поразки, яка прискорила назрівання революційної ситуації.
19 лютого 1861 р. Олександр II підписав «Маніфест» про скасування кріпосництва і «Положення про селян, звільнених від кріпосної залежності». Селяни-кріпаки, що доти були власністю поміщиків, отримували особисту свободу. За садиби й польові наділи вони мали вносити викуп. Селянам дозволялося без сплати мита торгувати, відкривати фабрики та різні промисли, підприємства, займатися ремеслом за місцем проживання, вступати до гільдій і торговельних організацій.
Наслідком реформи 1861 р. стало й подальше розшарування селянства. До сільської буржуазії належало 448 тис. дворів (5 млн. осіб), що зосереджували майже 40% всіх надільних і приватних земель. Решту - 550 тис. дворів (5-6 млн. осіб) становили середняки, які були власниками четвертої частини надільних земель. Частина селян, які розорилися, йшла до господарств поміщиків, заможних селян і в промисловість.
Легальный марксизм
Появление “легального марксизма” зачастую трактовалось в исторической литературе, как маскировка под марксизм, а “легальные марксисты” объявлялись врагами рабочего движения, рядящимися в одежды его друзей с целью выхолостить революционную сущность марксизма. Дело же заключается как раз в особенностях формирования классовой структуры к ...
Создание советских органов власти
В первых декретах советская власть ввела рабочий контроль над производством и распределением. "Декларация прав народов России" (14 ноября 1917 г.) признала право народов на самоопределение. Было заявлено о готовности приступить к строительству основ социализма, но главные надежды связывались с развитием и переносом революционн ...
Архивы приказов и постановка в них архивного дела
Хотя разные столы и повытья ведали разными делами, но в делопроизводственной работе всех их происходило, повседневное обращение к таким документам, которые имели директивный, руководящий, либо справочный характер и были одинаково необходимыми всем без исключения столам и повытьям. Естественно, что такие документы от постоянного "хо ...