Проведення реформи 1861р в російській Україні

Учебные материалы » Проведення реформи 1861р в російській Україні

Кримська війна 1853-1856 рр. продемонструвала економічну відста­лість, воєнну нездатність Російської імперії, виснажувала українські землі, що були основним джерелом постачання царської армії всім необхідним і поповнення її солдатами. Росія зазнала ганебної поразки, яка прискорила назрівання революційної ситуації.

19 лютого 1861 р. Олександр II підписав «Маніфест» про скасування кріпосництва і «Положення про селян, звільнених від кріпосної залеж­ності». Селяни-кріпаки, що доти були власністю поміщиків, отримували особисту свободу. За садиби й польові наділи вони мали вносити викуп. Селянам дозволялося без сплати мита торгувати, відкривати фабрики та різні промисли, підприємства, займатися ремеслом за місцем проживання, вступати до гільдій і торговельних організацій.

Наслідком реформи 1861 р. стало й подальше розшарування селянст­ва. До сільської буржуазії належало 448 тис. дворів (5 млн. осіб), що зосе­реджували майже 40% всіх надільних і приватних земель. Решту - 550 тис. дворів (5-6 млн. осіб) становили середняки, які були власниками четвертої частини надільних земель. Частина селян, які розорилися, йшла до госпо­дарств поміщиків, заможних селян і в промисловість.

Социально-политический кризис в начале XX в.
Социальные противоречия и неспособность правительства решить важнейшие политические проблемы привели в начале XX в. к глубокому социально-политическому кризису. Он выражался в борьбе трудящихся против самодержавно-полицейского строя, в создании леворадикальных политический партий и либеральных оппозиционных союзов, в спорах внутри правя ...

Культ природы.
Когда славянские племена стали заниматься земледелием, постепенно стали сменяться объекты их поклонения. Древнему земледельцу нужно было, прежде всего, воздействовать на природу, воззвать к ее вегетационной мощи, обратиться к различным «рощениям», священным деревьям, к водным источникам – родникам, кладезям, студеницам, к полям, чтоб да ...

Преобразование органов центрального управления.
В 1801—1811 гг. было проведено преобразование органов центрального управления. 30 марта 1801 г. был учрежден Непременный (постоянный) совет — совещательный орган при императоре для обсуждения важнейших государственных вопросов. Он заменил собой прежний Совет при высочайшем дворе, собиравшийся от случая к случаю. Непременный совет состоя ...