Проведення реформи 1861р в російській Україні
Кримська війна 1853-1856 рр. продемонструвала економічну відсталість, воєнну нездатність Російської імперії, виснажувала українські землі, що були основним джерелом постачання царської армії всім необхідним і поповнення її солдатами. Росія зазнала ганебної поразки, яка прискорила назрівання революційної ситуації.
19 лютого 1861 р. Олександр II підписав «Маніфест» про скасування кріпосництва і «Положення про селян, звільнених від кріпосної залежності». Селяни-кріпаки, що доти були власністю поміщиків, отримували особисту свободу. За садиби й польові наділи вони мали вносити викуп. Селянам дозволялося без сплати мита торгувати, відкривати фабрики та різні промисли, підприємства, займатися ремеслом за місцем проживання, вступати до гільдій і торговельних організацій.
Наслідком реформи 1861 р. стало й подальше розшарування селянства. До сільської буржуазії належало 448 тис. дворів (5 млн. осіб), що зосереджували майже 40% всіх надільних і приватних земель. Решту - 550 тис. дворів (5-6 млн. осіб) становили середняки, які були власниками четвертої частини надільних земель. Частина селян, які розорилися, йшла до господарств поміщиків, заможних селян і в промисловість.
Славянофилы и западники
К концу 1830-х годов в российском обществе сложились два течения русской общественной мысли — западников и славянофилов. Западники, среди которых выделялись историки Т.Н. Грановский, П.Н. Кудрявцев, философ К.Д. Кавелин, литераторы В.П. Боткин, П.В. Анненков, Е.Ф. Корш, придерживались идеи о единстве исторического развития человеческого ...
Радикальная партия.
Создана членами Союзов адвокатов, врачей, железнодорожников в октябре–ноябре 1905 года в Петербурге. Лидером партии стал присяжный поверенный М. С Маргулиес. Центральный организационный комитет Радикальной партии находился в Петербурге. В комитет вошли, кроме Маргулиеса, А. С. Гинзбург, Л. М. Рейнгольд и другие. Первое общее собрание Ра ...
Внутренняя и внешняя политика России в XVII в.. Бунташный век
Царь Михаил Федорович. 11 июля 1613 г. первый русский царь из династии Романовых венчался на царство. Молодому и неопытному царю в условиях разорения страны требовалась поддержка. Земские соборы заседали почти беспрерывно первые десять лет правления. Поначалу решающую роль в управлении государством стали играть мать царя и его родственн ...