Проведення реформи 1861р в російській Україні
Кримська війна 1853-1856 рр. продемонструвала економічну відсталість, воєнну нездатність Російської імперії, виснажувала українські землі, що були основним джерелом постачання царської армії всім необхідним і поповнення її солдатами. Росія зазнала ганебної поразки, яка прискорила назрівання революційної ситуації.
19 лютого 1861 р. Олександр II підписав «Маніфест» про скасування кріпосництва і «Положення про селян, звільнених від кріпосної залежності». Селяни-кріпаки, що доти були власністю поміщиків, отримували особисту свободу. За садиби й польові наділи вони мали вносити викуп. Селянам дозволялося без сплати мита торгувати, відкривати фабрики та різні промисли, підприємства, займатися ремеслом за місцем проживання, вступати до гільдій і торговельних організацій.
Наслідком реформи 1861 р. стало й подальше розшарування селянства. До сільської буржуазії належало 448 тис. дворів (5 млн. осіб), що зосереджували майже 40% всіх надільних і приватних земель. Решту - 550 тис. дворів (5-6 млн. осіб) становили середняки, які були власниками четвертої частини надільних земель. Частина селян, які розорилися, йшла до господарств поміщиків, заможних селян і в промисловість.
Украина и Россия накануне освободительной борьбы 1648-1654 гг.
По Люблинской унии (1569), объединившей Польшу и Литву в единое государство — Речь Посполитую, в нее также были включены Белоруссия, большая часть Украины. Население Украины и Белоруссии испытывало тройной гнет: крепостнический, национальный и религиозный.
Крепостное право в Польше юридически оформилось еще в середине XVI в. (1557). Ка ...
«Союз спасения» и «Союз
благоденствия»
Первое тайное политическое общество было основано в феврале 1816 года в Петербурге под названием «Союз спасения», переименованное в 1817 году в «Общество истинных и верных сынов Отечества». Его членами были будущие декабристы А.И. Муравьев, М.И. Муравьев-Апостол, П.И. Пестель, С.П. Трубецкой и другие.
Цель, которую они ставили перед со ...
Россия в середине XVI в.
Российское государство к середине столетия заметно окрепло. Страна, протянувшая свои границы от Белого и Баренцево морей до Чернигова и рязанских пределов, от Финского залива и Смоленска до Северного Урала и нижегородских земель, включала, помимо русских людей, нерусские народы Севера и Сибири (карелы, коми, ханты, манси и др.). Населен ...