Проведення реформи 1861р в російській Україні
Кримська війна 1853-1856 рр. продемонструвала економічну відсталість, воєнну нездатність Російської імперії, виснажувала українські землі, що були основним джерелом постачання царської армії всім необхідним і поповнення її солдатами. Росія зазнала ганебної поразки, яка прискорила назрівання революційної ситуації.
19 лютого 1861 р. Олександр II підписав «Маніфест» про скасування кріпосництва і «Положення про селян, звільнених від кріпосної залежності». Селяни-кріпаки, що доти були власністю поміщиків, отримували особисту свободу. За садиби й польові наділи вони мали вносити викуп. Селянам дозволялося без сплати мита торгувати, відкривати фабрики та різні промисли, підприємства, займатися ремеслом за місцем проживання, вступати до гільдій і торговельних організацій.
Наслідком реформи 1861 р. стало й подальше розшарування селянства. До сільської буржуазії належало 448 тис. дворів (5 млн. осіб), що зосереджували майже 40% всіх надільних і приватних земель. Решту - 550 тис. дворів (5-6 млн. осіб) становили середняки, які були власниками четвертої частини надільних земель. Частина селян, які розорилися, йшла до господарств поміщиків, заможних селян і в промисловість.
Тимур и покорение Китая
В 1404 году Тимур вернулся в Мавераннахр. Теперь он поставил перед собой задачу завоевать Китай, где китайская династия Мин изгнавшая чингизидов, находилась в расцвете своего могущества. Тамерлан объявил о своем намерении идти на завоевание Китая, для того, чтобы обратить эту страну в мусульманскую веру, и начал создавать для осуществле ...
Борьба за Ленинград.
В планах гитлеровского вермахта Ленинграду отводилось особое место. Ленинградское направление, согласно плану «Барбаросса», являлось одним из трёх главных направлений, на котором, наряду с Московским и Киевским, началось вторжение немецко-фашистских войск в пределы Советского Союза. Основным объектом наступления фашистов являлась столиц ...
Гуманистическая историография в Италии.
«Политико-риторическая школа»
Представители гуманистической историографии в Италии не были только историками. Они занимались, как правило, также филологией и философией. Многие из них принимали активное участие в политической жизни. Первой возникла во Флоренции в начале XV в. «политико-риторическая школа». Ее появлению способствовал патриотический подъем в связи с о ...