Проведення реформи 1861р в російській Україні
Кримська війна 1853-1856 рр. продемонструвала економічну відсталість, воєнну нездатність Російської імперії, виснажувала українські землі, що були основним джерелом постачання царської армії всім необхідним і поповнення її солдатами. Росія зазнала ганебної поразки, яка прискорила назрівання революційної ситуації.
19 лютого 1861 р. Олександр II підписав «Маніфест» про скасування кріпосництва і «Положення про селян, звільнених від кріпосної залежності». Селяни-кріпаки, що доти були власністю поміщиків, отримували особисту свободу. За садиби й польові наділи вони мали вносити викуп. Селянам дозволялося без сплати мита торгувати, відкривати фабрики та різні промисли, підприємства, займатися ремеслом за місцем проживання, вступати до гільдій і торговельних організацій.
Наслідком реформи 1861 р. стало й подальше розшарування селянства. До сільської буржуазії належало 448 тис. дворів (5 млн. осіб), що зосереджували майже 40% всіх надільних і приватних земель. Решту - 550 тис. дворів (5-6 млн. осіб) становили середняки, які були власниками четвертої частини надільних земель. Частина селян, які розорилися, йшла до господарств поміщиків, заможних селян і в промисловість.
Коневодство как фактор
развития полукочевого хозяйства
Результаты научных исследований Р.Г. Кузеева показывают, что эволюция хозяйства башкир в X—XV вв. характеризовалась переходом от кочевого скотоводства к полукочевым формам хозяйства с более или менее длительным пребыванием в зимнее время на одном месте. Процесс этот не протекал равномерно.[11] В IX—X вв., по мнению Р.Г. Кузеева, башкирс ...
Социально-политическое развитие
Советское общество начала 30-х годов. Экономические преобразования конца 20-х — начала 30-х годов коренным образом изменили структуру населения.
7% сельских жителей работали на государственных сельскохозяйственных предприятиях — в совхозах и МТС. Интенсивное промышленное строительство привело к рождению новых городов. Численность город ...
Гафури Мажит [(псевдоним, наст. ф.и.о. Гафуров Габдельмажит Нурганиевич),
20.7.1880, д. Зилим-Караново Стерлитамакского уезда Уфимской губернии, ныне Гафурийского р-на РБ, - 28.10.1934, Уфа, похоронен в Центральном парке культуры и отдыха им. А.Матросова], классик башкирской и татарской литератур. Народный поэт БАССР (1923). Учился в медресе Зайнуллы-ишана в г.Троицке (1898), "Мухаммадия" в Казани ( ...