Проведення реформи 1861р в російській Україні
Кримська війна 1853-1856 рр. продемонструвала економічну відсталість, воєнну нездатність Російської імперії, виснажувала українські землі, що були основним джерелом постачання царської армії всім необхідним і поповнення її солдатами. Росія зазнала ганебної поразки, яка прискорила назрівання революційної ситуації.
19 лютого 1861 р. Олександр II підписав «Маніфест» про скасування кріпосництва і «Положення про селян, звільнених від кріпосної залежності». Селяни-кріпаки, що доти були власністю поміщиків, отримували особисту свободу. За садиби й польові наділи вони мали вносити викуп. Селянам дозволялося без сплати мита торгувати, відкривати фабрики та різні промисли, підприємства, займатися ремеслом за місцем проживання, вступати до гільдій і торговельних організацій.
Наслідком реформи 1861 р. стало й подальше розшарування селянства. До сільської буржуазії належало 448 тис. дворів (5 млн. осіб), що зосереджували майже 40% всіх надільних і приватних земель. Решту - 550 тис. дворів (5-6 млн. осіб) становили середняки, які були власниками четвертої частини надільних земель. Частина селян, які розорилися, йшла до господарств поміщиків, заможних селян і в промисловість.
Третьеиюньская политическая система (1907-1914)
Внутренняя политика. После революции в России возникла новая система политической организации государства, получившая название «третьеиюньская монархия».
Внутреннюю политику правительства в этот период обусловливали объективные послереволюционные условия. С одной стороны, она была нацелена на подавление антиправительственного движения. ...
Ливенцевы
Родоначальником династии Ливенцевых был тульский металлозаводчик и торговец Василий Артемьевич Ливенцев. Его сын Иван Васильевич значился в числе крупнейших купцов Тулы. В 1781 году после опустошительного пожара, охватившего Тулу, он выделил 5 тысяч рублей пострадавшим семьям мещан и купцов. В 1801 году он был награжден чином коллежског ...
Противоречия в строе губернских учреждений
Легко заметить прежде всего необычайную сложность созданного Екатериной губернского правительственного механизма. Мысль о том , что каждый должен судиться себе равным, высказанная в «Наказе» , не была последовательно проведена в губернских учреждениях .
Высшие губернские места не имели сословного характера, но правительство набирало ли ...