Проведення реформи 1861р в російській Україні
Кримська війна 1853-1856 рр. продемонструвала економічну відсталість, воєнну нездатність Російської імперії, виснажувала українські землі, що були основним джерелом постачання царської армії всім необхідним і поповнення її солдатами. Росія зазнала ганебної поразки, яка прискорила назрівання революційної ситуації.
19 лютого 1861 р. Олександр II підписав «Маніфест» про скасування кріпосництва і «Положення про селян, звільнених від кріпосної залежності». Селяни-кріпаки, що доти були власністю поміщиків, отримували особисту свободу. За садиби й польові наділи вони мали вносити викуп. Селянам дозволялося без сплати мита торгувати, відкривати фабрики та різні промисли, підприємства, займатися ремеслом за місцем проживання, вступати до гільдій і торговельних організацій.
Наслідком реформи 1861 р. стало й подальше розшарування селянства. До сільської буржуазії належало 448 тис. дворів (5 млн. осіб), що зосереджували майже 40% всіх надільних і приватних земель. Решту - 550 тис. дворів (5-6 млн. осіб) становили середняки, які були власниками четвертої частини надільних земель. Частина селян, які розорилися, йшла до господарств поміщиків, заможних селян і в промисловість.
Итоги денежной реформы
Благодаря реформе денежной системы была ликвидирована гиперинфляция, что способствовало укреплению принципов хозрасчета в промышленности, стабилизации цен, развитию торговли, расширению товарно-денежных отношений между городом и деревней. Но главное, были созданы предпосылки для формирования устойчивой денежной системы. С выпуском в обр ...
Влияние крепостного права на помещичье хозяйство
Заботы о земледельческой культуре, агрономии, о применении к обработке земли новых приемов и усовершенствованных орудий, постепенно отходя на второй план, уступали место заботам об эксплуатации крестьянского труда и об устройстве управления крестьянскими душами. Таким образом, помещики из землевладельцев постепенно превратились в душевл ...
Политическое противоречие в московской жизни XVI
века
Обратимся теперь к характеристике тех основных явлений московской государственной и общественной жизни, которыми определилось содержание труднейшего кризиса, пережитого Московским государством на рубеже XVI и XVII столетий.
В основании московского государственного и общественного порядка заложены были два внутренних противоречия, котор ...