Проведення реформи 1861р в російській Україні
Кримська війна 1853-1856 рр. продемонструвала економічну відсталість, воєнну нездатність Російської імперії, виснажувала українські землі, що були основним джерелом постачання царської армії всім необхідним і поповнення її солдатами. Росія зазнала ганебної поразки, яка прискорила назрівання революційної ситуації.
19 лютого 1861 р. Олександр II підписав «Маніфест» про скасування кріпосництва і «Положення про селян, звільнених від кріпосної залежності». Селяни-кріпаки, що доти були власністю поміщиків, отримували особисту свободу. За садиби й польові наділи вони мали вносити викуп. Селянам дозволялося без сплати мита торгувати, відкривати фабрики та різні промисли, підприємства, займатися ремеслом за місцем проживання, вступати до гільдій і торговельних організацій.
Наслідком реформи 1861 р. стало й подальше розшарування селянства. До сільської буржуазії належало 448 тис. дворів (5 млн. осіб), що зосереджували майже 40% всіх надільних і приватних земель. Решту - 550 тис. дворів (5-6 млн. осіб) становили середняки, які були власниками четвертої частини надільних земель. Частина селян, які розорилися, йшла до господарств поміщиків, заможних селян і в промисловість.
Первая мировая. Февральская революция
Начало Первой мировой войны застало Ленина в местечке Поронино в Австро-Венгрии (ныне Польша), где он был арестован как российский шпион. От тюрьмы его спасло заступничество польских и австрийских социал-демократов (в частности К. Каутского, который лично поручился за Ленина). Впоследствии вождь большевиков заклеймил Каутского как «рене ...
Измайловец из рода Симанских. Семья Луки
Александровича
В течение столетий Симанские верно служили Отечеству, были готовыми «все жертвовать для ее славы и процветания». Симанские дали России много ярких личностей: Алексия 1, Патриарха Московского и Всея Руси, Владимира и Николая Александровичей - храмостроителей и основателей храма Спаса Нерукотворного в Острове, Павла Владимировича – первог ...
Коневодство как фактор
развития полукочевого хозяйства
Результаты научных исследований Р.Г. Кузеева показывают, что эволюция хозяйства башкир в X—XV вв. характеризовалась переходом от кочевого скотоводства к полукочевым формам хозяйства с более или менее длительным пребыванием в зимнее время на одном месте. Процесс этот не протекал равномерно.[11] В IX—X вв., по мнению Р.Г. Кузеева, башкирс ...