Проведення реформи 1861р в російській Україні
Кримська війна 1853-1856 рр. продемонструвала економічну відсталість, воєнну нездатність Російської імперії, виснажувала українські землі, що були основним джерелом постачання царської армії всім необхідним і поповнення її солдатами. Росія зазнала ганебної поразки, яка прискорила назрівання революційної ситуації.
19 лютого 1861 р. Олександр II підписав «Маніфест» про скасування кріпосництва і «Положення про селян, звільнених від кріпосної залежності». Селяни-кріпаки, що доти були власністю поміщиків, отримували особисту свободу. За садиби й польові наділи вони мали вносити викуп. Селянам дозволялося без сплати мита торгувати, відкривати фабрики та різні промисли, підприємства, займатися ремеслом за місцем проживання, вступати до гільдій і торговельних організацій.
Наслідком реформи 1861 р. стало й подальше розшарування селянства. До сільської буржуазії належало 448 тис. дворів (5 млн. осіб), що зосереджували майже 40% всіх надільних і приватних земель. Решту - 550 тис. дворів (5-6 млн. осіб) становили середняки, які були власниками четвертої частини надільних земель. Частина селян, які розорилися, йшла до господарств поміщиків, заможних селян і в промисловість.
Политическая организация Древнерусского государства
Древнерусское государство по форме правления представляет собой раннефеодальную монархию. Кроме монархического элемента, который, несомненно, является основой, политическая организация русских княжеств киевского периода имела также сочетание аристократического и демократического правления.
Монархический
элемент представлял собой князь ...
Коллективизация
Массовое создание коллект. х-в (колхозов), осуществленное в СССР в кон. 20-х - нач. 30-х гг., сопровождавшееся ликвидацией единоличных крест. х-в. В Башкирии сплошная К. началась осенью 1929, на нач. окт. К. было охвачено 8,6% х-в, среди них бедняцких и батрацких 81%. В соотв. с пост. ЦК ВКП(б) "О темпе коллективизации и мерах помо ...
Народная война
Нашествие "двунадесяти языков" и героические действия русской армии всколыхнули широчайшие народные массы России, вызвали небывалую энергию народа, пробудили, как сказал В.Г.Белинский, "народное сознание и народную гордость".
Сразу же после появления неприятельской армии в Литве и Белоруссии зародилось стихийное пар ...