Проведення реформи 1861р в російській Україні
Кримська війна 1853-1856 рр. продемонструвала економічну відсталість, воєнну нездатність Російської імперії, виснажувала українські землі, що були основним джерелом постачання царської армії всім необхідним і поповнення її солдатами. Росія зазнала ганебної поразки, яка прискорила назрівання революційної ситуації.
19 лютого 1861 р. Олександр II підписав «Маніфест» про скасування кріпосництва і «Положення про селян, звільнених від кріпосної залежності». Селяни-кріпаки, що доти були власністю поміщиків, отримували особисту свободу. За садиби й польові наділи вони мали вносити викуп. Селянам дозволялося без сплати мита торгувати, відкривати фабрики та різні промисли, підприємства, займатися ремеслом за місцем проживання, вступати до гільдій і торговельних організацій.
Наслідком реформи 1861 р. стало й подальше розшарування селянства. До сільської буржуазії належало 448 тис. дворів (5 млн. осіб), що зосереджували майже 40% всіх надільних і приватних земель. Решту - 550 тис. дворів (5-6 млн. осіб) становили середняки, які були власниками четвертої частини надільних земель. Частина селян, які розорилися, йшла до господарств поміщиків, заможних селян і в промисловість.
Побег Наполеона с Эльбы и дальнейшая
работа конгресса
Весной 1815г. конгресс приступил уже к подведению итогов, как вдруг его участники были потрясены неожиданной вестью: Наполеон Бонапарт тайно бежал с острова Эльба и 1 марта высадился во Франции. Как отмечает Э. Саундерс, «Возвращение Наполеона с острова Эльба в 1815 году стало самым отчаянным предприятием во всей его карьере».[21] В т ...
Внешняя политика в начале XX века. Подготовка
Японии к мировой войне
Международное влияние Японии возрастало.
Япония добилась от европейских держав и США отмены неравноправных договоров. Англия отказалась от такого договора первой -16 июля 1894 г.
В
конце XIX века Япония наряду с другими ведущими странами приняла участие в разделе Китая
на так называемые сферы влияния и установила свой контроль над п ...
Живопись
Живопись Смоленска известна в настоящее время лишь по крайне незначительным фрагментам фресковых росписей (например, храма на Протоке - рубеж XII-XIII вв.). Большую часть работы смоленские монументалисты, как, впрочем, и художники других княжеств, выполняли по сухой штукатурке в темперной технике. Их палитра отличалась многоцветностью. ...