Проведення реформи 1861р в російській Україні
Кримська війна 1853-1856 рр. продемонструвала економічну відсталість, воєнну нездатність Російської імперії, виснажувала українські землі, що були основним джерелом постачання царської армії всім необхідним і поповнення її солдатами. Росія зазнала ганебної поразки, яка прискорила назрівання революційної ситуації.
19 лютого 1861 р. Олександр II підписав «Маніфест» про скасування кріпосництва і «Положення про селян, звільнених від кріпосної залежності». Селяни-кріпаки, що доти були власністю поміщиків, отримували особисту свободу. За садиби й польові наділи вони мали вносити викуп. Селянам дозволялося без сплати мита торгувати, відкривати фабрики та різні промисли, підприємства, займатися ремеслом за місцем проживання, вступати до гільдій і торговельних організацій.
Наслідком реформи 1861 р. стало й подальше розшарування селянства. До сільської буржуазії належало 448 тис. дворів (5 млн. осіб), що зосереджували майже 40% всіх надільних і приватних земель. Решту - 550 тис. дворів (5-6 млн. осіб) становили середняки, які були власниками четвертої частини надільних земель. Частина селян, які розорилися, йшла до господарств поміщиків, заможних селян і в промисловість.
Военный деятель
С началом Гражданской войны и интервенции Ленин лично принимал активное участие в создании регулярной Красной Армии (выдвинул задачу формирования 3-миллионной армии), следил за ходом мобилизации (в том числе партийной), за вооружением и снаряжением, сумел организовать работу тыла (снабжение продовольствием), что в значительной мере повл ...
Советский тыл и экономика в годы войны
30 июня 1941 г. Государственный Комитет Обороны возглавил перестройку экономики на военный лад, был сформулирован лозунг «Все для фронта, все для победы».
Были намечены основные направления перестройки экономики:
1) эвакуация из прифронтовой полосы на восток промышленных предприятий, материальных ценностей и людей. К середине 1942 г. ...
Основные направления внешней политики в начале XX
века. Европейское направление. Поиск союзников.
К началу XX века Российское государство представлялось иностранным наблюдателям как мощная, но слишком изолированная от международных военно-политических интересов сила. На протяжении царствования императора Александра III (1881 — 1894) Россия не вела войн. Такую же политику публично обещал продолжить и император Николай П. Российск ...