Проведення реформи 1861р в російській Україні
Кримська війна 1853-1856 рр. продемонструвала економічну відсталість, воєнну нездатність Російської імперії, виснажувала українські землі, що були основним джерелом постачання царської армії всім необхідним і поповнення її солдатами. Росія зазнала ганебної поразки, яка прискорила назрівання революційної ситуації.
19 лютого 1861 р. Олександр II підписав «Маніфест» про скасування кріпосництва і «Положення про селян, звільнених від кріпосної залежності». Селяни-кріпаки, що доти були власністю поміщиків, отримували особисту свободу. За садиби й польові наділи вони мали вносити викуп. Селянам дозволялося без сплати мита торгувати, відкривати фабрики та різні промисли, підприємства, займатися ремеслом за місцем проживання, вступати до гільдій і торговельних організацій.
Наслідком реформи 1861 р. стало й подальше розшарування селянства. До сільської буржуазії належало 448 тис. дворів (5 млн. осіб), що зосереджували майже 40% всіх надільних і приватних земель. Решту - 550 тис. дворів (5-6 млн. осіб) становили середняки, які були власниками четвертої частини надільних земель. Частина селян, які розорилися, йшла до господарств поміщиків, заможних селян і в промисловість.
Деятельность в органах власти Санкт-Петербурга в 1990–1996 гг.
После возвращения в Ленинград в июне 1990 года Путин стал помощником проректора (согласно официальной биографии – ректора) ЛГУ по международным вопросам. Являлся представителем КГБ при этом вузе. По словам самого Путина, в его планы в это время входило написать диссертацию по международному частному праву.
Затем, в том же 1990 году, Пу ...
Отношение с Польшей
В западнорусском или польском вопросе допущено было меньше политических химер, но немало дипломатических иллюзий, самообольщения и всего больше противоречий. Вопрос состоял в воссоединении Западной Руси с Русским государством; так он стал еще в ХV в. и полтора столетия разрешался в том же направлении; так его понимали и в самой Западной ...
Начало правления Ивана IV
Подходило к концу правление Василия III. Он умер в 1553 г., оставив наследником трехлетнего сына Ивана при регентше- матери Елене Васильевне (из рода князей Глинских). Вскоре, пять лет спустя, великий князь потерял и родительницу. Правитель-мальчик, наделенный умом смышленым, насмешливый и ловкий, с ранних лет чувствовал себя сиротой, о ...