Проведення реформи 1861р в російській Україні
Кримська війна 1853-1856 рр. продемонструвала економічну відсталість, воєнну нездатність Російської імперії, виснажувала українські землі, що були основним джерелом постачання царської армії всім необхідним і поповнення її солдатами. Росія зазнала ганебної поразки, яка прискорила назрівання революційної ситуації.
19 лютого 1861 р. Олександр II підписав «Маніфест» про скасування кріпосництва і «Положення про селян, звільнених від кріпосної залежності». Селяни-кріпаки, що доти були власністю поміщиків, отримували особисту свободу. За садиби й польові наділи вони мали вносити викуп. Селянам дозволялося без сплати мита торгувати, відкривати фабрики та різні промисли, підприємства, займатися ремеслом за місцем проживання, вступати до гільдій і торговельних організацій.
Наслідком реформи 1861 р. стало й подальше розшарування селянства. До сільської буржуазії належало 448 тис. дворів (5 млн. осіб), що зосереджували майже 40% всіх надільних і приватних земель. Решту - 550 тис. дворів (5-6 млн. осіб) становили середняки, які були власниками четвертої частини надільних земель. Частина селян, які розорилися, йшла до господарств поміщиків, заможних селян і в промисловість.
Внешнеполитическая деятельность правительства
Новые внешнеполитические принципы. Годы «перестройки» стали временем позитивных перемен во внешней политике СССР. Добиться безопасности страны можно лишь при учете интересов других народов и государств — таково было основополагающее положение нового курса на международной арене. В многочисленных выступлениях советского президента были и ...
Галицко-Волынский знатный
дружинник-копейщик (ХШ в.).
Своеобразный пирамидальный шлем византийского типа, характерный для того времени, дополняет кольчугу с капюшоном, кольчужные чулки. Щит миндалевидный. Снаряжение всадника и лошади западноевропейского типа. Вооружен копьем, мечом, луком и кинжалом.
Пристальное внимание двух могущественных государей территория простиралась от Джунгарии д ...
Ликвидация «Маньчжурского клина»
С подавлением восстания ихэтуаней в Маньчжурии и на границе с Россией восстановились нормальные условия. Строители КВЖД вернулись к местам своей работы. Но провокации ихэтуаней на границе дорого обошлись маньчжурскому населению, проживавшему на левом берегу Амура.
По условиям Айгунского договора, закрепившего левобережье Амура за Росси ...