Проведення реформи 1861р в російській Україні
Кримська війна 1853-1856 рр. продемонструвала економічну відсталість, воєнну нездатність Російської імперії, виснажувала українські землі, що були основним джерелом постачання царської армії всім необхідним і поповнення її солдатами. Росія зазнала ганебної поразки, яка прискорила назрівання революційної ситуації.
19 лютого 1861 р. Олександр II підписав «Маніфест» про скасування кріпосництва і «Положення про селян, звільнених від кріпосної залежності». Селяни-кріпаки, що доти були власністю поміщиків, отримували особисту свободу. За садиби й польові наділи вони мали вносити викуп. Селянам дозволялося без сплати мита торгувати, відкривати фабрики та різні промисли, підприємства, займатися ремеслом за місцем проживання, вступати до гільдій і торговельних організацій.
Наслідком реформи 1861 р. стало й подальше розшарування селянства. До сільської буржуазії належало 448 тис. дворів (5 млн. осіб), що зосереджували майже 40% всіх надільних і приватних земель. Решту - 550 тис. дворів (5-6 млн. осіб) становили середняки, які були власниками четвертої частини надільних земель. Частина селян, які розорилися, йшла до господарств поміщиків, заможних селян і в промисловість.
Первая мировая. Февральская революция
Начало Первой мировой войны застало Ленина в местечке Поронино в Австро-Венгрии (ныне Польша), где он был арестован как российский шпион. От тюрьмы его спасло заступничество польских и австрийских социал-демократов (в частности К. Каутского, который лично поручился за Ленина). Впоследствии вождь большевиков заклеймил Каутского как «рене ...
Интересы иностранных держав, во время революции в Иране
Иранская революция началась в декабре 1905 народными демонстрациями против произвола шахских властей в Тегеране, Ширазе, Мешхеде. Закрылись базары, лавки, мастерские. Демонстрации возглавлялись духовенством. После того как власти попытались арестовать несколько проповедников, 5 тыс. ремесленников, купцов, студентов духовных училищ и др. ...
Общинные формы поддержки и взаимопомощи
Для ранних форм социальных отношений характерна защита индивида в системе рода и общины.
Архаическая парадигма помощи складывается в то время, когда ведущим миросозерцанием и мироощущением было язычество.
Для языческого миросозерцания и мироощущения характерно то, что человек не ощущал себя в обособленности и единичности, он был не ...