Histonow

Кримська війна 1853-1856 рр. продемонструвала економічну відста­лість, воєнну нездатність Російської імперії, виснажувала українські землі, що були основним джерелом постачання царської армії всім необхідним і поповнення її солдатами. Росія зазнала ганебної поразки, яка прискорила назрівання революційної ситуації.

19 лютого 1861 р. Олександр II підписав «Маніфест» про скасування кріпосництва і «Положення про селян, звільнених від кріпосної залеж­ності». Селяни-кріпаки, що доти були власністю поміщиків, отримували особисту свободу. За садиби й польові наділи вони мали вносити викуп. Селянам дозволялося без сплати мита торгувати, відкривати фабрики та різні промисли, підприємства, займатися ремеслом за місцем проживання, вступати до гільдій і торговельних організацій.

Наслідком реформи 1861 р. стало й подальше розшарування селянст­ва. До сільської буржуазії належало 448 тис. дворів (5 млн. осіб), що зосе­реджували майже 40% всіх надільних і приватних земель. Решту - 550 тис. дворів (5-6 млн. осіб) становили середняки, які були власниками четвертої частини надільних земель. Частина селян, які розорилися, йшла до госпо­дарств поміщиків, заможних селян і в промисловість.

Система государственного управления Александр I.
В ночь с 11 на 12 марта 1801 г. в России совершился последний дворцовый переворот. Заговорщики из высшей петербургской знати убили императора Павла I. На российский престол взошел его старший сын Александр. Молодой император был сложной и противоречивой натурой. Это объяснялось врожденными чертами его характера и теми условиями, в котор ...

Быт и культура монастырей в до-монгольское время. Накопление духовного опыта внутри русских монастырей и их влияние на развитие общества
Конец первого тысячелетия христианской эры стал рубежом чрезвычайно важным в судьбах Восточной Европы. Христианизацией славянских народов завершился многовековой процесс становления религиозной и культурной общности, простирающейся от Британских островов до Урала и называемой «христианским миром». В это время Византия переживала своего ...

Третьеиюньская политическая система (1907-1914)
Внутренняя политика. После революции в России возникла новая система политической организации государства, получившая название «третьеиюньская монархия». Внутреннюю политику правительства в этот период обусловливали объективные послереволюционные условия. С одной стороны, она была нацелена на подавление антиправительственного движения. ...