Histonow

Кримська війна 1853-1856 рр. продемонструвала економічну відста­лість, воєнну нездатність Російської імперії, виснажувала українські землі, що були основним джерелом постачання царської армії всім необхідним і поповнення її солдатами. Росія зазнала ганебної поразки, яка прискорила назрівання революційної ситуації.

19 лютого 1861 р. Олександр II підписав «Маніфест» про скасування кріпосництва і «Положення про селян, звільнених від кріпосної залеж­ності». Селяни-кріпаки, що доти були власністю поміщиків, отримували особисту свободу. За садиби й польові наділи вони мали вносити викуп. Селянам дозволялося без сплати мита торгувати, відкривати фабрики та різні промисли, підприємства, займатися ремеслом за місцем проживання, вступати до гільдій і торговельних організацій.

Наслідком реформи 1861 р. стало й подальше розшарування селянст­ва. До сільської буржуазії належало 448 тис. дворів (5 млн. осіб), що зосе­реджували майже 40% всіх надільних і приватних земель. Решту - 550 тис. дворів (5-6 млн. осіб) становили середняки, які були власниками четвертої частини надільних земель. Частина селян, які розорилися, йшла до госпо­дарств поміщиків, заможних селян і в промисловість.

Присоединение Неопатреи к Афинам
Мир с Венецией дал теперь Альфонсу Фадрике возможность рискнуть на некоторые более значительные предприятия по ту сторону Фермопил. Беспрепятственно заняв фессалийские лены своего тестя, он получил со смертью себастократора и владельца Великой Валахии возможность завладеть и этим герцогством. Больной Иоанн Ангел Дука не признавал там ка ...

Введение. Актуальность темы исследования.
Вторая половина XIX века в России началась с важнейших исторических событий, оказавших огромное влияние на все стороны общественно - политической жизни. Поражение царизма в Крымской войне и формирование революционной ситуации в стране всколыхнули широкие народные массы, сделали возможным революционный взрыв, заставили царизм, потерявший ...

Хозяйство, быт, культура, общественный строй сакских племён
В I тыс. до н.э. обширную территорию от Семиречья и Восточного Туркестана до Причерноморья, от Алтайских гор до Хорезма, заселяли многочисленные племена, носившие общее название «сак». «Отец истори» Геродот (V в. до н.э.) пишет о них как о скифах, иранцы их называют «сак». Под названием скифов ранние кочевники были известны в Европе. В ...