Проведення реформи 1861р в російській Україні
Кримська війна 1853-1856 рр. продемонструвала економічну відсталість, воєнну нездатність Російської імперії, виснажувала українські землі, що були основним джерелом постачання царської армії всім необхідним і поповнення її солдатами. Росія зазнала ганебної поразки, яка прискорила назрівання революційної ситуації.
19 лютого 1861 р. Олександр II підписав «Маніфест» про скасування кріпосництва і «Положення про селян, звільнених від кріпосної залежності». Селяни-кріпаки, що доти були власністю поміщиків, отримували особисту свободу. За садиби й польові наділи вони мали вносити викуп. Селянам дозволялося без сплати мита торгувати, відкривати фабрики та різні промисли, підприємства, займатися ремеслом за місцем проживання, вступати до гільдій і торговельних організацій.
Наслідком реформи 1861 р. стало й подальше розшарування селянства. До сільської буржуазії належало 448 тис. дворів (5 млн. осіб), що зосереджували майже 40% всіх надільних і приватних земель. Решту - 550 тис. дворів (5-6 млн. осіб) становили середняки, які були власниками четвертої частини надільних земель. Частина селян, які розорилися, йшла до господарств поміщиків, заможних селян і в промисловість.
Попытка демократизации общественнополитической жизни
Политика десталииизации. Весной 1953 г. были осуществлены изменения в составе руководства КПСС и Советского правительства.
Секретариат ЦК партии возглавил Н.С. Хрущев — известный партийный деятель, многие годы руководивший крупнейшими парторганизациями страны. Председателем Совета Министров был назначен Г.М. Маленков, министром иностра ...
Словакия в Х-XIII вв
На протяжении многих веков Словакия была этнографическим понятием.
После распада Великой Моравии важнейшим фактором в истории словаков стало постоянное усиление влияния венгров. К Х-му в. они овладели частью земель, населенных словаками, в Придунайской низменности. Включение словацких территорий в зону интересов венгров привело к тому, ...
Путч 1991 года
Накануне подписания Союзного договора, 19 августа 1991 г., был создан Государственный комитет по чрезвычайному положению (ГКЧП). Формально его возглавил вице-президент СССР Г.И. Янаев, который издал указ о временном исполнении обязанностей Президента СССР в связи с невозможностью выполнять Горбачевым обязанности главы государства «по со ...