Проведення реформи 1861р в російській Україні
Кримська війна 1853-1856 рр. продемонструвала економічну відсталість, воєнну нездатність Російської імперії, виснажувала українські землі, що були основним джерелом постачання царської армії всім необхідним і поповнення її солдатами. Росія зазнала ганебної поразки, яка прискорила назрівання революційної ситуації.
19 лютого 1861 р. Олександр II підписав «Маніфест» про скасування кріпосництва і «Положення про селян, звільнених від кріпосної залежності». Селяни-кріпаки, що доти були власністю поміщиків, отримували особисту свободу. За садиби й польові наділи вони мали вносити викуп. Селянам дозволялося без сплати мита торгувати, відкривати фабрики та різні промисли, підприємства, займатися ремеслом за місцем проживання, вступати до гільдій і торговельних організацій.
Наслідком реформи 1861 р. стало й подальше розшарування селянства. До сільської буржуазії належало 448 тис. дворів (5 млн. осіб), що зосереджували майже 40% всіх надільних і приватних земель. Решту - 550 тис. дворів (5-6 млн. осіб) становили середняки, які були власниками четвертої частини надільних земель. Частина селян, які розорилися, йшла до господарств поміщиків, заможних селян і в промисловість.
Внутренняя политика
Екатерины по своим задачам не была проще внешней. В последней надобно было показать силу империи и удовлетворить национальное чувство; в первой предстояло проявить блеск власти, упрочить положение ее носительницы и согласить враждующие общественные интересы.
Положение дел е России было мрачным. Хлеб в Петербурге подорожал вдвое. Почти ...
Детство. Молодые годы
Володя, четвертый ребенок, был трудным мальчиком, ходить начал в три года, в раннем детстве у него случались истерические припадки. Тем не менее он был первым учеником в гимназии, в которую поступил в 1879. Директор гимназии Ф. М. Керенский, отец А. Ф. Керенского, высоко оценивал способности Владимира Ульянова. Гимназия дала Ленину проч ...
Советский тыл в годы войны
Мобилизация усилий для обеспечения победы в Великой Отечественной войне велась и в области экономики, социальной политики, идеологии. Главный политический лозунг «Все для фронта, все для победы!» сыграл важное значение в мобилизации сил народа, имел конкретное и практическое значение.
Нападение гитлеровской Германии на Советский Союз в ...