Проведення реформи 1861р в російській Україні
Кримська війна 1853-1856 рр. продемонструвала економічну відсталість, воєнну нездатність Російської імперії, виснажувала українські землі, що були основним джерелом постачання царської армії всім необхідним і поповнення її солдатами. Росія зазнала ганебної поразки, яка прискорила назрівання революційної ситуації.
19 лютого 1861 р. Олександр II підписав «Маніфест» про скасування кріпосництва і «Положення про селян, звільнених від кріпосної залежності». Селяни-кріпаки, що доти були власністю поміщиків, отримували особисту свободу. За садиби й польові наділи вони мали вносити викуп. Селянам дозволялося без сплати мита торгувати, відкривати фабрики та різні промисли, підприємства, займатися ремеслом за місцем проживання, вступати до гільдій і торговельних організацій.
Наслідком реформи 1861 р. стало й подальше розшарування селянства. До сільської буржуазії належало 448 тис. дворів (5 млн. осіб), що зосереджували майже 40% всіх надільних і приватних земель. Решту - 550 тис. дворів (5-6 млн. осіб) становили середняки, які були власниками четвертої частини надільних земель. Частина селян, які розорилися, йшла до господарств поміщиків, заможних селян і в промисловість.
Зарождение и рост партизанской борьбы.
С начала 1942 года на территории Дисненского района начинают действовать партизанские группы. Весной и летом движение партизанских групп усиливается. Они устанавливают контакт с местными патриотами, привлекая их к сору разведданных, оружия, выполнению разных поручений. Начало на Дисненщине положил Павел Григорьевич Козловский, который с ...
Статус Севастополя
Город Севастополь возник и был построен как главная военно-морская база Российского Черноморского флота и являлся особым административным округом, управление которым осуществлял военно-морская администрация, назначаемая непосредственно Санкт-Петербургом.
Указом Президиума Верховного Совета РСФСР «О выделении города Севастополя в самост ...
Партия прогрессистов.
Партия прогрессистов оформилась в ноябре 1912г. Создание Партии прогрессистов, ставшей преемницей Партии мирного обновления, было подготовлено деятельностью фракции прогрессистов в 3-й Государственной думе (организатор и руководитель И.Н. Ефремов). Фракция объединяла депутатов, придерживавшихся «общей конституционности и прогрессивности ...