Проведення реформи 1861р в російській Україні
Кримська війна 1853-1856 рр. продемонструвала економічну відсталість, воєнну нездатність Російської імперії, виснажувала українські землі, що були основним джерелом постачання царської армії всім необхідним і поповнення її солдатами. Росія зазнала ганебної поразки, яка прискорила назрівання революційної ситуації.
19 лютого 1861 р. Олександр II підписав «Маніфест» про скасування кріпосництва і «Положення про селян, звільнених від кріпосної залежності». Селяни-кріпаки, що доти були власністю поміщиків, отримували особисту свободу. За садиби й польові наділи вони мали вносити викуп. Селянам дозволялося без сплати мита торгувати, відкривати фабрики та різні промисли, підприємства, займатися ремеслом за місцем проживання, вступати до гільдій і торговельних організацій.
Наслідком реформи 1861 р. стало й подальше розшарування селянства. До сільської буржуазії належало 448 тис. дворів (5 млн. осіб), що зосереджували майже 40% всіх надільних і приватних земель. Решту - 550 тис. дворів (5-6 млн. осіб) становили середняки, які були власниками четвертої частини надільних земель. Частина селян, які розорилися, йшла до господарств поміщиків, заможних селян і в промисловість.
Марксизм и ленинизм
Термин «ленинизм» впервые был введен Мартовым в 1904 для обозначения якобинских взглядов и методов в теории и практике революции. В советское время ленинизм определялся как творчески развитый марксизм применительно к эпохе империализма. Однако, согласно Марксу, смена одной экономической формации (в том числе и путем социальной революции ...
Утопический социализм в русском варианте его влияния на российское
общество (Герцен, Чернышевский, "Земля и воля" в 60-е г.г. XIX в.)
Социальная структура российского общества в основном была представлена крестьянством. Именно его интересы представляла передовая русская социально-политическая мысль того времени, в лице А.И. Герцена (1812-1870), В.Г. Белинского (1811-1848), Н.Г. Чернышевского (1828-1889), К.А. Добролюбова (1836-1861), учение которых ближе всего стояло ...
Влияние крепостного права на народное хозяйство
Развитие народного хозяйства задерживалось географическим распределением земледельческого труда. Земледельческое население с особой силой сгущалось в центральных областях, на менее плодородной почве, сгоняемое внешними врагами с южнорусского черноземья. Таким образом, народное хозяйство в продолжение веков страдало несоответствием пусто ...