Проведення реформи 1861р в російській Україні
Кримська війна 1853-1856 рр. продемонструвала економічну відсталість, воєнну нездатність Російської імперії, виснажувала українські землі, що були основним джерелом постачання царської армії всім необхідним і поповнення її солдатами. Росія зазнала ганебної поразки, яка прискорила назрівання революційної ситуації.
19 лютого 1861 р. Олександр II підписав «Маніфест» про скасування кріпосництва і «Положення про селян, звільнених від кріпосної залежності». Селяни-кріпаки, що доти були власністю поміщиків, отримували особисту свободу. За садиби й польові наділи вони мали вносити викуп. Селянам дозволялося без сплати мита торгувати, відкривати фабрики та різні промисли, підприємства, займатися ремеслом за місцем проживання, вступати до гільдій і торговельних організацій.
Наслідком реформи 1861 р. стало й подальше розшарування селянства. До сільської буржуазії належало 448 тис. дворів (5 млн. осіб), що зосереджували майже 40% всіх надільних і приватних земель. Решту - 550 тис. дворів (5-6 млн. осіб) становили середняки, які були власниками четвертої частини надільних земель. Частина селян, які розорилися, йшла до господарств поміщиків, заможних селян і в промисловість.
Установление сталинской диктатуры.
Разгром «правых» происходил под аккомпанемент обвального крушения нэпа по всем направлениям хозяйственной и социальной политики. Зерновой кризис, хлебный кризис означал конец нэпа. В ходе развернувшихся новых дискуссий решился вопрос о том, что выход в сложившейся обстановке – в государственной плановой системе хозяйства, ограничивающей ...
Причины образования абсолютной монархии в России
Идея абсолютной монархии появляется в России еще во время правления царя Алексея Михайловича (царь с 1645 года). Алексей Михайлович был сторонником сильной самодержавной власти, считая ее «богоустановленной» и свободной от всяких ограничений. Недаром идеальным монархом в его представлении был Иван Грозный.[3]
Алексею Михайловичу дали п ...
Церковная реформа
Важную роль в утверждении абсолютизма играла церковная реформа. В 1700г. умер патриарх Адриан, и Петр I запретил избирать ему преемника. Управление церковью поручалось одному из митрополитов, выполнявшему функции "местоблюстителя патриаршего престола". В 1721 г. патриаршество было ликвидировано, для управления церковью был соз ...