Проведення реформи 1861р в російській Україні
Кримська війна 1853-1856 рр. продемонструвала економічну відсталість, воєнну нездатність Російської імперії, виснажувала українські землі, що були основним джерелом постачання царської армії всім необхідним і поповнення її солдатами. Росія зазнала ганебної поразки, яка прискорила назрівання революційної ситуації.
19 лютого 1861 р. Олександр II підписав «Маніфест» про скасування кріпосництва і «Положення про селян, звільнених від кріпосної залежності». Селяни-кріпаки, що доти були власністю поміщиків, отримували особисту свободу. За садиби й польові наділи вони мали вносити викуп. Селянам дозволялося без сплати мита торгувати, відкривати фабрики та різні промисли, підприємства, займатися ремеслом за місцем проживання, вступати до гільдій і торговельних організацій.
Наслідком реформи 1861 р. стало й подальше розшарування селянства. До сільської буржуазії належало 448 тис. дворів (5 млн. осіб), що зосереджували майже 40% всіх надільних і приватних земель. Решту - 550 тис. дворів (5-6 млн. осіб) становили середняки, які були власниками четвертої частини надільних земель. Частина селян, які розорилися, йшла до господарств поміщиків, заможних селян і в промисловість.
Вице-губернатор губернское правление
Все сословия, кроме крепостных (для них хозяином и судьей был помещик), должны были принимать участие в местном управлении. Каждое сословие получало свой суд. Помещика судил Верхний земский суд в губерниях и уездный суд в уездах. Государственных крестьян судила Верхняя расправа в губернии и Нижняя расправа в уезде, горожан городовой маг ...
Свержение самодержавия
27 февраля стал переломным днем в революционных событиях ранней весны 1917 г. Решимость и последовательность выступлений рабочих, их твердость перед угрозой расстрелов и репрессий не могли не поколебать уверенности солдат Петроградского гарнизона в правильности отдаваемых им приказов и не вызвать сочувствия к требованиям народа. Расквар ...
Социально-политический строй и общественное движение в России в начале XX в
К началу XX в. территория Российской империи выросла до 22,2 млн. кв. км. По размеру она занимала 2-е место в мире (после Британской империи). Население с конца XIX в. увеличилось почти на треть и составило к 1913 г. около 166 млн. человек разных национальностей. (В 1897 г. была проведена первая в России всеобщая перепись населения).
О ...