Проведення реформи 1861р в російській Україні
Кримська війна 1853-1856 рр. продемонструвала економічну відсталість, воєнну нездатність Російської імперії, виснажувала українські землі, що були основним джерелом постачання царської армії всім необхідним і поповнення її солдатами. Росія зазнала ганебної поразки, яка прискорила назрівання революційної ситуації.
19 лютого 1861 р. Олександр II підписав «Маніфест» про скасування кріпосництва і «Положення про селян, звільнених від кріпосної залежності». Селяни-кріпаки, що доти були власністю поміщиків, отримували особисту свободу. За садиби й польові наділи вони мали вносити викуп. Селянам дозволялося без сплати мита торгувати, відкривати фабрики та різні промисли, підприємства, займатися ремеслом за місцем проживання, вступати до гільдій і торговельних організацій.
Наслідком реформи 1861 р. стало й подальше розшарування селянства. До сільської буржуазії належало 448 тис. дворів (5 млн. осіб), що зосереджували майже 40% всіх надільних і приватних земель. Решту - 550 тис. дворів (5-6 млн. осіб) становили середняки, які були власниками четвертої частини надільних земель. Частина селян, які розорилися, йшла до господарств поміщиків, заможних селян і в промисловість.
Развитие ремесел
Именно в иньское время ремесло получило дальнейшее развитие. О том свидетельствуют, прежде всего, раскопки иньской столицы, от которой сохранились остатки жилых построек и дворца. Сооружения строились из дерева, только фундамент был из камня. При раскопках дворца были обнаружены различные мастерские иньских ремесленников. Там, где когда ...
Аграрные отношения. Разложение ленной системы.
В различных районах обширной империи аграрные отношения имели свои особенности, но в целом они определялись военно-ленной системой, сложившейся у турок в XIV веке.
Как правило, все завоеванные турками земли делились на три категории:
А) лены, под которые при каждом завоевании отводилось около половины (по размеру дохода) от захваченны ...
Внутренняя политика в России в первой половине XIX в
Главная цель внутренней политики царского правительства состояла в том, чтобы усилить Россию как великую державу, по праву занимавшую одно из ведущих мест среди европейских государств. Отождествляя Россию с самодержавием, императоры Александр I (1801-1825) и Николай I (1825-1855) стремились, с одной стороны, укрепить существующую эконом ...