Проведення реформи 1861р в російській Україні
Кримська війна 1853-1856 рр. продемонструвала економічну відсталість, воєнну нездатність Російської імперії, виснажувала українські землі, що були основним джерелом постачання царської армії всім необхідним і поповнення її солдатами. Росія зазнала ганебної поразки, яка прискорила назрівання революційної ситуації.
19 лютого 1861 р. Олександр II підписав «Маніфест» про скасування кріпосництва і «Положення про селян, звільнених від кріпосної залежності». Селяни-кріпаки, що доти були власністю поміщиків, отримували особисту свободу. За садиби й польові наділи вони мали вносити викуп. Селянам дозволялося без сплати мита торгувати, відкривати фабрики та різні промисли, підприємства, займатися ремеслом за місцем проживання, вступати до гільдій і торговельних організацій.
Наслідком реформи 1861 р. стало й подальше розшарування селянства. До сільської буржуазії належало 448 тис. дворів (5 млн. осіб), що зосереджували майже 40% всіх надільних і приватних земель. Решту - 550 тис. дворів (5-6 млн. осіб) становили середняки, які були власниками четвертої частини надільних земель. Частина селян, які розорилися, йшла до господарств поміщиків, заможних селян і в промисловість.
Переход к удельной раздробленности (вторая половина XI — начало ХП в.)
«Очередной» порядок престолонаследия. Умирая, Ярослав Мудрый разделил территорию державы между пятью своими сыновьями и племянником от умершего старшего сына Владимира. Он завещал наследникам жить в мире и любви и слушаться во всем старшего брата Изяслава. Такой порядок передачи престола к старшему в роду, т.е. от брата к брату, а после ...
Русь и Византия
Налаживание тесных связей с Византией, крупнейшей державой торгового мира, имело для Руси не только политическое, но и большое экономическое значение. Империя имела большой вес, рынки приносили хорошую прибыль, сопровождение купеческих караванов давало постоянный источник дохода князьям.
Это во многом и определило выбор в пользу христи ...
Государства бассейна Конго
Крупный центр становления государственности существовал и в бассейне реки Конго, а также к югу от него, за пределами зоны тропического экваториального леса. Отдельные общества сложились здесь в крупные государственные образования. Самым ранним, восходившим еще к XIII в., было государство Конго. К юго-востоку от него в XV—XVI вв. сформир ...