Проведення реформи 1861р в російській Україні
Кримська війна 1853-1856 рр. продемонструвала економічну відсталість, воєнну нездатність Російської імперії, виснажувала українські землі, що були основним джерелом постачання царської армії всім необхідним і поповнення її солдатами. Росія зазнала ганебної поразки, яка прискорила назрівання революційної ситуації.
19 лютого 1861 р. Олександр II підписав «Маніфест» про скасування кріпосництва і «Положення про селян, звільнених від кріпосної залежності». Селяни-кріпаки, що доти були власністю поміщиків, отримували особисту свободу. За садиби й польові наділи вони мали вносити викуп. Селянам дозволялося без сплати мита торгувати, відкривати фабрики та різні промисли, підприємства, займатися ремеслом за місцем проживання, вступати до гільдій і торговельних організацій.
Наслідком реформи 1861 р. стало й подальше розшарування селянства. До сільської буржуазії належало 448 тис. дворів (5 млн. осіб), що зосереджували майже 40% всіх надільних і приватних земель. Решту - 550 тис. дворів (5-6 млн. осіб) становили середняки, які були власниками четвертої частини надільних земель. Частина селян, які розорилися, йшла до господарств поміщиків, заможних селян і в промисловість.
Православная церковь в период реформ.
Либеральные преобразования затронули и православную церковь. Прежде всего правительство попыталось улучшить материальное положение священнослужителей. В 1862 г. было создано Особое присутствие по изысканию способов улучшения быта духовенства, в которое вошли члены Синода и высшие должностные лица государства. К решению этой проблемы был ...
Дворяне во второй половине XVIII
века. 1762-1785 гг.
Эта глава охватывает две трети правления Екатерины II, Екатерины Великой. Этот период ее царствования характеризуется активной внутренней политикой, заключающейся в проведении большого числа важных реформ. Среди них можно выделить Сенатскую реформу 1763 года, создание в 1765 году Вольного экономического общества - первой общественной ор ...
Историографический обзор “рассвета” политической
системы Киевской Руси с конца Х века по 1054 год
В 936 г. к власти в Киевской Руси пришел сын Святослава Игоревича – Ярополк.[35]
Яркое, во время княжения Ярополка, событие – убийство Олегом Святославичем Люта Свенельдевича в 975 г., отмечаемое в “Повести временных лет”, проанализированной Н.М. Карамзиным, им было воспринято как факт существования, по милости “великого” князя Киевско ...