Проведення реформи 1861р в російській Україні
Кримська війна 1853-1856 рр. продемонструвала економічну відсталість, воєнну нездатність Російської імперії, виснажувала українські землі, що були основним джерелом постачання царської армії всім необхідним і поповнення її солдатами. Росія зазнала ганебної поразки, яка прискорила назрівання революційної ситуації.
19 лютого 1861 р. Олександр II підписав «Маніфест» про скасування кріпосництва і «Положення про селян, звільнених від кріпосної залежності». Селяни-кріпаки, що доти були власністю поміщиків, отримували особисту свободу. За садиби й польові наділи вони мали вносити викуп. Селянам дозволялося без сплати мита торгувати, відкривати фабрики та різні промисли, підприємства, займатися ремеслом за місцем проживання, вступати до гільдій і торговельних організацій.
Наслідком реформи 1861 р. стало й подальше розшарування селянства. До сільської буржуазії належало 448 тис. дворів (5 млн. осіб), що зосереджували майже 40% всіх надільних і приватних земель. Решту - 550 тис. дворів (5-6 млн. осіб) становили середняки, які були власниками четвертої частини надільних земель. Частина селян, які розорилися, йшла до господарств поміщиків, заможних селян і в промисловість.
Партия умеренно-правых.
Партия умеренно-правых создана в декабре 1908 – марте 1909г.г. на базе фракции «умеренно-правых» в 3-й Государственной думе. Численность – 70 человек. Лидер фракции и партии – П.Н. Балашев. Костяк партии составили землевладельцы западных губерний, для менталитета которых, с одной стороны, были характерны жесткий национал-религиозный ант ...
Первая Российская революция (1905-07)
В Башкортостане началась с митинга в большой Сибирской гостинице (ок. 200 чел.), организ. 12 янв. 1905 уфим. интеллигенцией в ответ на Кровавое воскресенье, 19 янв. в Уфим. ж.-д. мастерских состоялся митинг рабочих (ок. 2 тыс. чел.). В янв.-апр. стачки рабочих прошли в Уфим. ж.-д. мастерских, на з-де Гутмана, Катав-Ивановском, Усть-Ката ...
Архивы Разрядного приказа
Разрядный приказ заведовал военным управлением, службой, верстаньем служилых людей окладами и управлял теми территориями, которые были наиболее важны в стратегическом отношении и требовали интенсивного заселения служилыми людьми. Дела велись в следующих основных столах:
Московский стол заведовал делами о придворной и военной службе: ра ...