Проведення реформи 1861р в російській Україні
Кримська війна 1853-1856 рр. продемонструвала економічну відсталість, воєнну нездатність Російської імперії, виснажувала українські землі, що були основним джерелом постачання царської армії всім необхідним і поповнення її солдатами. Росія зазнала ганебної поразки, яка прискорила назрівання революційної ситуації.
19 лютого 1861 р. Олександр II підписав «Маніфест» про скасування кріпосництва і «Положення про селян, звільнених від кріпосної залежності». Селяни-кріпаки, що доти були власністю поміщиків, отримували особисту свободу. За садиби й польові наділи вони мали вносити викуп. Селянам дозволялося без сплати мита торгувати, відкривати фабрики та різні промисли, підприємства, займатися ремеслом за місцем проживання, вступати до гільдій і торговельних організацій.
Наслідком реформи 1861 р. стало й подальше розшарування селянства. До сільської буржуазії належало 448 тис. дворів (5 млн. осіб), що зосереджували майже 40% всіх надільних і приватних земель. Решту - 550 тис. дворів (5-6 млн. осіб) становили середняки, які були власниками четвертої частини надільних земель. Частина селян, які розорилися, йшла до господарств поміщиків, заможних селян і в промисловість.
Переход к НЭПу и необходимость приспособления государственного
аппарата к его условиям
«Основная и решающая задача нэпа - это установление смычки между той новой экономикой, которую мы начали строить (очень плохо, очень неумело, но всё же начали строить на основе совершенно новой социалистической экономики, нового производства, нового распределения), и крестьянской экономикой, которой живут миллионы и миллионы крестьян» ( ...
Февральская Революция
В начале 1917 г. усилились перебои в поставках продовольствия в крупные города России. К середине февраля из-за нехватки хлеба, спекуляции и роста цен забастовало 90 тысяч рабочих Петрограда. 18 февраля к ним присоединились рабочие Путиловского завода. Администрация объявила о его закрытии. Это послужило поводом к началу массовый выступ ...
Причины и предпосылки
развития коневодства у древних башкир
Лошадь являлась основной рабочей силой, транспортным средством, помощником кочевника во всех его делах и заботах. Верхом ездили и мужчины, и женщины. Верховой езде учились с детства. Без лошади была немыслима система хозяйства, которую создали скотоводы. На Южном Урале и в районах с аналогичными природными условиями без лошадей было бы ...