Проведення реформи 1861р в російській Україні
Кримська війна 1853-1856 рр. продемонструвала економічну відсталість, воєнну нездатність Російської імперії, виснажувала українські землі, що були основним джерелом постачання царської армії всім необхідним і поповнення її солдатами. Росія зазнала ганебної поразки, яка прискорила назрівання революційної ситуації.
19 лютого 1861 р. Олександр II підписав «Маніфест» про скасування кріпосництва і «Положення про селян, звільнених від кріпосної залежності». Селяни-кріпаки, що доти були власністю поміщиків, отримували особисту свободу. За садиби й польові наділи вони мали вносити викуп. Селянам дозволялося без сплати мита торгувати, відкривати фабрики та різні промисли, підприємства, займатися ремеслом за місцем проживання, вступати до гільдій і торговельних організацій.
Наслідком реформи 1861 р. стало й подальше розшарування селянства. До сільської буржуазії належало 448 тис. дворів (5 млн. осіб), що зосереджували майже 40% всіх надільних і приватних земель. Решту - 550 тис. дворів (5-6 млн. осіб) становили середняки, які були власниками четвертої частини надільних земель. Частина селян, які розорилися, йшла до господарств поміщиків, заможних селян і в промисловість.
Исторические условия и характерные черты абсолютной монархии
В Британии после завоевании её англосаксами образовалось несколько враждовавших между собой королевств. В IX веке они объединились в королевство Англию. В стране установился феодальный строй. Но многие крестьяне оставались свободными. Королевская власть была слабой.
В 1066 году Англия была завоёвана герцогом Нормандии Вильгельмом. В за ...
Участие Луки Александровича в Отечественной войне 1812 года
Наступил 1812 год… 7 марта Измайловский полк во главе с полковником Храповицким выступил под Вильно в составе 1-й Западной армии генерала от инфантерии М.Б.Барклая де Толли, где вместе с лейб-гвардии Литовским полком составил 2-ю гвардейскую бригаду гвардейской пехотной дивизии генерал-лейтенанта Н.И.Лаврова 5-го пехотного (гвардейского ...
Россия на рубеже XVI-XVII вв.. Смутное время
События рубежа XVI-XVII вв. получили, с легкой руки современников, название «смутное время». Время лихолетья затронуло все стороны русской жизни — экономику, власть, внутреннюю и внешнюю политику, идеологию и нравственность. Причины смуты заключались в обострении социальных, сословных, династических и международных отношений в конце пра ...