Проведення реформи 1861р в російській Україні
Кримська війна 1853-1856 рр. продемонструвала економічну відсталість, воєнну нездатність Російської імперії, виснажувала українські землі, що були основним джерелом постачання царської армії всім необхідним і поповнення її солдатами. Росія зазнала ганебної поразки, яка прискорила назрівання революційної ситуації.
19 лютого 1861 р. Олександр II підписав «Маніфест» про скасування кріпосництва і «Положення про селян, звільнених від кріпосної залежності». Селяни-кріпаки, що доти були власністю поміщиків, отримували особисту свободу. За садиби й польові наділи вони мали вносити викуп. Селянам дозволялося без сплати мита торгувати, відкривати фабрики та різні промисли, підприємства, займатися ремеслом за місцем проживання, вступати до гільдій і торговельних організацій.
Наслідком реформи 1861 р. стало й подальше розшарування селянства. До сільської буржуазії належало 448 тис. дворів (5 млн. осіб), що зосереджували майже 40% всіх надільних і приватних земель. Решту - 550 тис. дворів (5-6 млн. осіб) становили середняки, які були власниками четвертої частини надільних земель. Частина селян, які розорилися, йшла до господарств поміщиків, заможних селян і в промисловість.
Социально-экономический строй Киевской Руси
Земля была в те времена главным богатством, основным средством производства.
Распространенной формой организации производства стала феодальная вотчина, или отчина, т.е. отцовское владение, передававшееся от отца к сыну по наследству. Владельцем вотчины был князь или боярин.
В Киевской Руси наряду с княжескими и боярскими вотчинами был ...
Основные направления внешней политики в начале XX
века. Европейское направление. Поиск союзников.
К началу XX века Российское государство представлялось иностранным наблюдателям как мощная, но слишком изолированная от международных военно-политических интересов сила. На протяжении царствования императора Александра III (1881 — 1894) Россия не вела войн. Такую же политику публично обещал продолжить и император Николай П. Российск ...
Освобождение.
На протяжении всего 1943 года на предприятиях города, на Ленинградском, Волховском и других фронтах шла напряженная подготовка к полному снятию блокады Ленинграда. И день разгрома врага наступил. В результате Ленинградско-Новгородской опереции, проведённой с 14 января по 1 марта 1944 года, почти вся Ленинградская и часть Калининской обл ...