Проведення реформи 1861р в російській Україні
Кримська війна 1853-1856 рр. продемонструвала економічну відсталість, воєнну нездатність Російської імперії, виснажувала українські землі, що були основним джерелом постачання царської армії всім необхідним і поповнення її солдатами. Росія зазнала ганебної поразки, яка прискорила назрівання революційної ситуації.
19 лютого 1861 р. Олександр II підписав «Маніфест» про скасування кріпосництва і «Положення про селян, звільнених від кріпосної залежності». Селяни-кріпаки, що доти були власністю поміщиків, отримували особисту свободу. За садиби й польові наділи вони мали вносити викуп. Селянам дозволялося без сплати мита торгувати, відкривати фабрики та різні промисли, підприємства, займатися ремеслом за місцем проживання, вступати до гільдій і торговельних організацій.
Наслідком реформи 1861 р. стало й подальше розшарування селянства. До сільської буржуазії належало 448 тис. дворів (5 млн. осіб), що зосереджували майже 40% всіх надільних і приватних земель. Решту - 550 тис. дворів (5-6 млн. осіб) становили середняки, які були власниками четвертої частини надільних земель. Частина селян, які розорилися, йшла до господарств поміщиків, заможних селян і в промисловість.
Русские земли и княжества во второй половине ХIII — первой половине XV в
МЕЖДУ ОРДОЙ И ЛИТВОЙ К середине ХШ в. русские земли оказались между Золотой Ордой и Великим княжеством Литовским. В Прибалтике на землях, населенных литовскими племенами (хемаиты — жудь, аукшайты, ятваги, курши и др.), возникло раннефеодальное государство. Его основателем считают князя Миндовга. Русские летописи впервые упоминают о нем ...
Разгром «правого уклона».
Начиная с 1926 г., наметились признаки изменения «генеральной линии». На словах ещё сохранялась верность нэповским традициям, но на деле проводилась политика, ведущая к их свёртыванию. На протяжении 1926 – 1927 гг. можно отчётливо проследить нарастание элементов централизации и административного нажима по всем направлениям государственн ...
Российская социал – демократическая рабочая партия (интернационалистов)
(РСДРП(и)).
Партия взяла свое начало от группы так называемых «внефракционных социал-демократов», занимавших в годы 1-й мировой войны промежуточные позиции между большевиками и меньшевиками - интернационалистами. После Февральской революции члены группы Б.В. Авилов, В.А. Базаров, В.П. Волгин, В.А. Десницкий, Н.Н. Суханов и др. объединились вокруг г ...