Проведення реформи 1861р в російській Україні
Кримська війна 1853-1856 рр. продемонструвала економічну відсталість, воєнну нездатність Російської імперії, виснажувала українські землі, що були основним джерелом постачання царської армії всім необхідним і поповнення її солдатами. Росія зазнала ганебної поразки, яка прискорила назрівання революційної ситуації.
19 лютого 1861 р. Олександр II підписав «Маніфест» про скасування кріпосництва і «Положення про селян, звільнених від кріпосної залежності». Селяни-кріпаки, що доти були власністю поміщиків, отримували особисту свободу. За садиби й польові наділи вони мали вносити викуп. Селянам дозволялося без сплати мита торгувати, відкривати фабрики та різні промисли, підприємства, займатися ремеслом за місцем проживання, вступати до гільдій і торговельних організацій.
Наслідком реформи 1861 р. стало й подальше розшарування селянства. До сільської буржуазії належало 448 тис. дворів (5 млн. осіб), що зосереджували майже 40% всіх надільних і приватних земель. Решту - 550 тис. дворів (5-6 млн. осіб) становили середняки, які були власниками четвертої частини надільних земель. Частина селян, які розорилися, йшла до господарств поміщиків, заможних селян і в промисловість.
Начало преобразований
Осенью 1986 г. Верховный Совет СССР принял Закон об индивидуальной трудовой деятельности. Это был маленький, но клин в основы строя, закрепленные Конституцией СССР, первой победой сторонников частной собственности. Однако развертыванию процесса препятствовало постановление Совета министров «О мерах по усилению борьбы с нетрудовыми доход ...
Кантонная система управления в Башкирии (1798-1865)
Введена по указу от 10 апр. 1798 с целью укрепления юго-вост. границ России и усмирения баш. края. Были осуществлены перевод башкир и мишарей в служилое сословие и формирование Башкиро-мещерякского войска. Терр. расселения башкир, мишарей, оренб. и уральских казаков была разделена на кантоны. Баш. и мишарское нас. лишалось свободы перед ...
Переход к удельной раздробленности (вторая половина XI — начало ХП в.)
«Очередной» порядок престолонаследия. Умирая, Ярослав Мудрый разделил территорию державы между пятью своими сыновьями и племянником от умершего старшего сына Владимира. Он завещал наследникам жить в мире и любви и слушаться во всем старшего брата Изяслава. Такой порядок передачи престола к старшему в роду, т.е. от брата к брату, а после ...