Проведення реформи 1861р в російській Україні
Кримська війна 1853-1856 рр. продемонструвала економічну відсталість, воєнну нездатність Російської імперії, виснажувала українські землі, що були основним джерелом постачання царської армії всім необхідним і поповнення її солдатами. Росія зазнала ганебної поразки, яка прискорила назрівання революційної ситуації.
19 лютого 1861 р. Олександр II підписав «Маніфест» про скасування кріпосництва і «Положення про селян, звільнених від кріпосної залежності». Селяни-кріпаки, що доти були власністю поміщиків, отримували особисту свободу. За садиби й польові наділи вони мали вносити викуп. Селянам дозволялося без сплати мита торгувати, відкривати фабрики та різні промисли, підприємства, займатися ремеслом за місцем проживання, вступати до гільдій і торговельних організацій.
Наслідком реформи 1861 р. стало й подальше розшарування селянства. До сільської буржуазії належало 448 тис. дворів (5 млн. осіб), що зосереджували майже 40% всіх надільних і приватних земель. Решту - 550 тис. дворів (5-6 млн. осіб) становили середняки, які були власниками четвертої частини надільних земель. Частина селян, які розорилися, йшла до господарств поміщиків, заможних селян і в промисловість.
Биография: происхождение рода
Нечаев-Мальцев Юрий Степанович (1834 – 1913) - гофмейстер, член Совета мануфактур и торговли, почетный член Академии художеств России, вице-президент Петербургского общества поощрения художеств, почетный член Московского университета и Московского археологического общества, меценат, создатель Музея изящных искусств им. Александра III (н ...
Реформы первой четверти ХУШ в.
Реформы проводились в течение всего правления Петра I. Нередко случалось так, что новые соображения и предписания упраздняли недавно созданное и не выдержавшее проверки временем. Не было и специального плана проведения реформ.
Строительство заводов. Наибольшие сдвиги произошли в области промышленности. К концу XVII в. в стране насчитыв ...
Внешняя политика России во второй половине XVIII в
Задачи внешней политики. Важнейшей задачей внешней политики, стоявшей перед Россией во второй половине XVIII в., была борьба за выход к южным морям — Черному и Азовскому. С третьей четверти XVIII в. во внешнеполитической деятельности России значительное место занял вопрос об освобождении от иноземного господства земель Украины и Белорус ...