Проведення реформи 1861р в російській Україні
Кримська війна 1853-1856 рр. продемонструвала економічну відсталість, воєнну нездатність Російської імперії, виснажувала українські землі, що були основним джерелом постачання царської армії всім необхідним і поповнення її солдатами. Росія зазнала ганебної поразки, яка прискорила назрівання революційної ситуації.
19 лютого 1861 р. Олександр II підписав «Маніфест» про скасування кріпосництва і «Положення про селян, звільнених від кріпосної залежності». Селяни-кріпаки, що доти були власністю поміщиків, отримували особисту свободу. За садиби й польові наділи вони мали вносити викуп. Селянам дозволялося без сплати мита торгувати, відкривати фабрики та різні промисли, підприємства, займатися ремеслом за місцем проживання, вступати до гільдій і торговельних організацій.
Наслідком реформи 1861 р. стало й подальше розшарування селянства. До сільської буржуазії належало 448 тис. дворів (5 млн. осіб), що зосереджували майже 40% всіх надільних і приватних земель. Решту - 550 тис. дворів (5-6 млн. осіб) становили середняки, які були власниками четвертої частини надільних земель. Частина селян, які розорилися, йшла до господарств поміщиків, заможних селян і в промисловість.
Введение:
У всех вас, наверное, назреет вопрос о том, почему я выбрала именно эту тему, а не иную.
Однажды я задумалась о том, как жили раньше наши предки, какие у них были удачи, провалы, тупики и мне стало очень интересно, чем отличается наше время от того, когда жили наши бабушки и дедушки.
Военные годы - это страшные, кровавые годы, когда б ...
Восточная (Крымская) война 1853 – 1856гг
Поводом для начала войны послужила распря между католическим и греко-православным (ортодоксальным духовенством), вспыхнувшая из-за обладания религиозными святынями христиан в Палестине. Российский император в феврале 1853 г. потребовал от Порты (турецкого правительства) поставить всех православных подданных Османской империи под его пок ...
Промышленность и транспорт
К концу реконструкции народного хозяйства экономика Сибири, и прежде всего промышленность, имела совершенно другой облик, чем в дореволюционный период. Усилиями рабочего класса Сибирь превратилась из аграрного района в индустриально-аграрный. Здесь была создана собственная металлургическая база. Большое развитие получило машиностроение: ...