Проведення реформи 1861р в російській Україні
Кримська війна 1853-1856 рр. продемонструвала економічну відсталість, воєнну нездатність Російської імперії, виснажувала українські землі, що були основним джерелом постачання царської армії всім необхідним і поповнення її солдатами. Росія зазнала ганебної поразки, яка прискорила назрівання революційної ситуації.
19 лютого 1861 р. Олександр II підписав «Маніфест» про скасування кріпосництва і «Положення про селян, звільнених від кріпосної залежності». Селяни-кріпаки, що доти були власністю поміщиків, отримували особисту свободу. За садиби й польові наділи вони мали вносити викуп. Селянам дозволялося без сплати мита торгувати, відкривати фабрики та різні промисли, підприємства, займатися ремеслом за місцем проживання, вступати до гільдій і торговельних організацій.
Наслідком реформи 1861 р. стало й подальше розшарування селянства. До сільської буржуазії належало 448 тис. дворів (5 млн. осіб), що зосереджували майже 40% всіх надільних і приватних земель. Решту - 550 тис. дворів (5-6 млн. осіб) становили середняки, які були власниками четвертої частини надільних земель. Частина селян, які розорилися, йшла до господарств поміщиків, заможних селян і в промисловість.
Крестьянский вопрос
Уже в первый год своего царствования Александр I вопрос без какого-либо указа или манифеста прекратил практику раздачи казенных крестьян в частные руки. Во время его коронации в сентябре 1801 г. не последовало таких раздач, на которые надеялись некоторые приближенные к императору лица и которые ранее обыкновенно проводились при коронаци ...
Иван Александрович Ильин. Биография Ивана Александровича Ильина
Творчество И.А. Ильина (1883 - 1954) "солнечным светом" вошло в общественное сознание России в начале 1990-х годов. Классик отечественной литературы Василий Белов, скупой на похвалу, сказал на IX съезде писателей России: если бы я раньше был знаком с трудами Ивана Ильина, я бы жил и писал по-другому. "Относительно русской ...
Переход к удельной раздробленности (вторая половина XI — начало ХП в.)
«Очередной» порядок престолонаследия. Умирая, Ярослав Мудрый разделил территорию державы между пятью своими сыновьями и племянником от умершего старшего сына Владимира. Он завещал наследникам жить в мире и любви и слушаться во всем старшего брата Изяслава. Такой порядок передачи престола к старшему в роду, т.е. от брата к брату, а после ...