Проведення реформи 1861р в російській Україні
Кримська війна 1853-1856 рр. продемонструвала економічну відсталість, воєнну нездатність Російської імперії, виснажувала українські землі, що були основним джерелом постачання царської армії всім необхідним і поповнення її солдатами. Росія зазнала ганебної поразки, яка прискорила назрівання революційної ситуації.
19 лютого 1861 р. Олександр II підписав «Маніфест» про скасування кріпосництва і «Положення про селян, звільнених від кріпосної залежності». Селяни-кріпаки, що доти були власністю поміщиків, отримували особисту свободу. За садиби й польові наділи вони мали вносити викуп. Селянам дозволялося без сплати мита торгувати, відкривати фабрики та різні промисли, підприємства, займатися ремеслом за місцем проживання, вступати до гільдій і торговельних організацій.
Наслідком реформи 1861 р. стало й подальше розшарування селянства. До сільської буржуазії належало 448 тис. дворів (5 млн. осіб), що зосереджували майже 40% всіх надільних і приватних земель. Решту - 550 тис. дворів (5-6 млн. осіб) становили середняки, які були власниками четвертої частини надільних земель. Частина селян, які розорилися, йшла до господарств поміщиків, заможних селян і в промисловість.
Разработка плана
вооруженного восстания, проведение восстания
Свой переворот заговорщики планировали совершить летом 1826 года во время армейских учений. Но неожиданно 19 ноября 1825 года умер Александр I, и это событие подтолкнуло заговорщиков к активным действиям раньше намеченного срока.
14 декабря 1825 года на Сенатскую площадь пришел первым лейб-гвардии Московский полк, возглавляемый членами ...
Идейная борьба и общественное движение в России в первой половине XIX в.
В первой половине XIX в. во всем мире обострилась идейная и общественно-политическая борьба. Россия не была исключением. Однако, если в ряде стран эта борьба закончилась победой буржуазных революций и национально-освободительных движений, то в России правящая верхушка сумела сохранить существовавший экономический и социально-политически ...
Архивы Разрядного приказа
Разрядный приказ заведовал военным управлением, службой, верстаньем служилых людей окладами и управлял теми территориями, которые были наиболее важны в стратегическом отношении и требовали интенсивного заселения служилыми людьми. Дела велись в следующих основных столах:
Московский стол заведовал делами о придворной и военной службе: ра ...