Проведення реформи 1861р в російській Україні
Кримська війна 1853-1856 рр. продемонструвала економічну відсталість, воєнну нездатність Російської імперії, виснажувала українські землі, що були основним джерелом постачання царської армії всім необхідним і поповнення її солдатами. Росія зазнала ганебної поразки, яка прискорила назрівання революційної ситуації.
19 лютого 1861 р. Олександр II підписав «Маніфест» про скасування кріпосництва і «Положення про селян, звільнених від кріпосної залежності». Селяни-кріпаки, що доти були власністю поміщиків, отримували особисту свободу. За садиби й польові наділи вони мали вносити викуп. Селянам дозволялося без сплати мита торгувати, відкривати фабрики та різні промисли, підприємства, займатися ремеслом за місцем проживання, вступати до гільдій і торговельних організацій.
Наслідком реформи 1861 р. стало й подальше розшарування селянства. До сільської буржуазії належало 448 тис. дворів (5 млн. осіб), що зосереджували майже 40% всіх надільних і приватних земель. Решту - 550 тис. дворів (5-6 млн. осіб) становили середняки, які були власниками четвертої частини надільних земель. Частина селян, які розорилися, йшла до господарств поміщиків, заможних селян і в промисловість.
Последствия войны
В результате разгрома наполеоновской армии в России, в Европе активизировалось национально-освободительное движение. Патриотический подъем 1812 года оказал огромное влияние на рост самосознания народов России.
Были полностью разрушены многие города, в огне московского пожара навеки исчезли многие драгоценные реликвии прошлого. Громадны ...
Последствия и выводы Крымской войны
Во внешнеполитической системе царизма давно назревал кризис. Не хватало малого толчка, что этот нарыв прорвался наружу.
Военные действия в Крыму стали просто ударом кулака по внешнеполитическому престижу русского царизма. Рушились сколоченные им в результате военно-дипломатических побед 1826— 1833 гг. ближневосточные позиции, резко пал ...
«Генеральная линия».
Внутрипартийная борьба в 1926 – 1927 гг. характеризуется постоянным усилением позиций номенклатурного слоя, возглавляемого Сталиным, и его возвышения сугубо аппаратными методами, интригами и инструментами власти. Идейные разногласия «правых» и «левых» имели для него второстепенное значение. Основная масса членов партии плохо разбиралась ...