Проведення реформи 1861р в російській Україні
Кримська війна 1853-1856 рр. продемонструвала економічну відсталість, воєнну нездатність Російської імперії, виснажувала українські землі, що були основним джерелом постачання царської армії всім необхідним і поповнення її солдатами. Росія зазнала ганебної поразки, яка прискорила назрівання революційної ситуації.
19 лютого 1861 р. Олександр II підписав «Маніфест» про скасування кріпосництва і «Положення про селян, звільнених від кріпосної залежності». Селяни-кріпаки, що доти були власністю поміщиків, отримували особисту свободу. За садиби й польові наділи вони мали вносити викуп. Селянам дозволялося без сплати мита торгувати, відкривати фабрики та різні промисли, підприємства, займатися ремеслом за місцем проживання, вступати до гільдій і торговельних організацій.
Наслідком реформи 1861 р. стало й подальше розшарування селянства. До сільської буржуазії належало 448 тис. дворів (5 млн. осіб), що зосереджували майже 40% всіх надільних і приватних земель. Решту - 550 тис. дворів (5-6 млн. осіб) становили середняки, які були власниками четвертої частини надільних земель. Частина селян, які розорилися, йшла до господарств поміщиків, заможних селян і в промисловість.
Исторический обзор "упадка" политической
системы Киевской Руси с 1054 года по 30-е годы XII века
В период княжения Ярославичей происходит рост экономического могущества бояр, что способствовало, по мнению М.Б. Свердлова, активным выступлениям бояр против княжеской власти в Новгороде уже в конце XI - начале XII века.[58]
"Княжеских мужей" и дружинников Ярославичи защищают, используя штрафы.
"Старшие члены княжеской ...
Кантонная система управления в Башкирии (1798-1865)
Введена по указу от 10 апр. 1798 с целью укрепления юго-вост. границ России и усмирения баш. края. Были осуществлены перевод башкир и мишарей в служилое сословие и формирование Башкиро-мещерякского войска. Терр. расселения башкир, мишарей, оренб. и уральских казаков была разделена на кантоны. Баш. и мишарское нас. лишалось свободы перед ...
Культ предков
На особом месте стояло поклонение предкам, их культ. Славяне верили, что души прародителей постоянно находятся рядом с живущими, помогают, охраняют их. Предки – чуры, щуры (пращуры) – хранили своих потомков, предостерегали их, являясь им в образе птиц («чур меня» т.е. «обереги меня предок»). И поэтому старались опереться на их помощь, ...