Проведення реформи 1861р в російській Україні
Кримська війна 1853-1856 рр. продемонструвала економічну відсталість, воєнну нездатність Російської імперії, виснажувала українські землі, що були основним джерелом постачання царської армії всім необхідним і поповнення її солдатами. Росія зазнала ганебної поразки, яка прискорила назрівання революційної ситуації.
19 лютого 1861 р. Олександр II підписав «Маніфест» про скасування кріпосництва і «Положення про селян, звільнених від кріпосної залежності». Селяни-кріпаки, що доти були власністю поміщиків, отримували особисту свободу. За садиби й польові наділи вони мали вносити викуп. Селянам дозволялося без сплати мита торгувати, відкривати фабрики та різні промисли, підприємства, займатися ремеслом за місцем проживання, вступати до гільдій і торговельних організацій.
Наслідком реформи 1861 р. стало й подальше розшарування селянства. До сільської буржуазії належало 448 тис. дворів (5 млн. осіб), що зосереджували майже 40% всіх надільних і приватних земель. Решту - 550 тис. дворів (5-6 млн. осіб) становили середняки, які були власниками четвертої частини надільних земель. Частина селян, які розорилися, йшла до господарств поміщиків, заможних селян і в промисловість.
Социально-экономическое развитие
Территория и население. К концу XVI в. территория России увеличилась почти вдвое по сравнению с серединой века. В нее вошли земли Казанского, Астраханского и Сибирского ханств, Башкирия. Шло освоение плодородных земель на южной окраине страны — Диком поле.
Были предприняты попытки выхода к Балтийскому побережью.
Население России в кон ...
Начало объединения русских земель
Борьба за свержение золотоордынского ига стала в XIII-XV вв. главной национальной задачей. Восстановление экономики страны и ее дальнейшее развитие создали предпосылки для объединения русских земель. Решался вопрос — вокруг какого центра объединятся русские земли.
На лидерство претендовали, прежде всего, Тверь и Москва. Тверское княжес ...
Походы Тамерлана
В западную часть Персии и прилегающие к ней области Тимур совершил три больших похода — так называемые «трехлетний» (с 1386 г.), «пятилетний» (с 1392 г.) и «семилетний» (с 1399 г.). В первый раз Тимур должен был вернуться обратно, вследствие нашествия на Мавераннехр золотоордынского хана Тохтамыша в союзе с семиреченскими монголами (138 ...