Проведення реформи 1861р в російській Україні
Кримська війна 1853-1856 рр. продемонструвала економічну відсталість, воєнну нездатність Російської імперії, виснажувала українські землі, що були основним джерелом постачання царської армії всім необхідним і поповнення її солдатами. Росія зазнала ганебної поразки, яка прискорила назрівання революційної ситуації.
19 лютого 1861 р. Олександр II підписав «Маніфест» про скасування кріпосництва і «Положення про селян, звільнених від кріпосної залежності». Селяни-кріпаки, що доти були власністю поміщиків, отримували особисту свободу. За садиби й польові наділи вони мали вносити викуп. Селянам дозволялося без сплати мита торгувати, відкривати фабрики та різні промисли, підприємства, займатися ремеслом за місцем проживання, вступати до гільдій і торговельних організацій.
Наслідком реформи 1861 р. стало й подальше розшарування селянства. До сільської буржуазії належало 448 тис. дворів (5 млн. осіб), що зосереджували майже 40% всіх надільних і приватних земель. Решту - 550 тис. дворів (5-6 млн. осіб) становили середняки, які були власниками четвертої частини надільних земель. Частина селян, які розорилися, йшла до господарств поміщиків, заможних селян і в промисловість.
Пожар и восстание в Москве
Переломным в судьбах Ивана IV и Руси оказалось другое событие. В июне 1547 г. Москву поглотил грандиозный пожар. Все пылало, даже Кремль с его каменными палатами, монастырями и соборами. В городах в пепел обратилось 25 тыс. дворов. Около 80 тыс. москвичей лишились крова и имущества. Около 1700 горожан задохнулись в дыму или сгорели зажи ...
Эволюция палестино-израильских отношений при Э. Бараке
17 мая 1999 г. в Израиле в результате досрочных выборов главы правительства и членов парламента создалась качественно новая ситуация, в значительной степени повлиявшая на развитие переговорного процесса. Победу одержал лидер левоцентристского блока «Единый Израиль», основу которого составила партия «Авода», Эхуд Барак. Блок получил 56,0 ...
«Новая оппозиция».
На почве недовольства нэпом возникает «новая оппозиция», центром её становиться индустриальный Ленинград. Всё лето 1925 г. на страницах «Ленинградской правды» печатались статьи, доказывающие превосходство питерского пролетариата, «творца трёх революций» и единственного наследника славных революционных традиций. Зиновьев, лидер ленинград ...