Проведення реформи 1861р в російській Україні

Учебные материалы » Проведення реформи 1861р в російській Україні

Кримська війна 1853-1856 рр. продемонструвала економічну відста­лість, воєнну нездатність Російської імперії, виснажувала українські землі, що були основним джерелом постачання царської армії всім необхідним і поповнення її солдатами. Росія зазнала ганебної поразки, яка прискорила назрівання революційної ситуації.

19 лютого 1861 р. Олександр II підписав «Маніфест» про скасування кріпосництва і «Положення про селян, звільнених від кріпосної залеж­ності». Селяни-кріпаки, що доти були власністю поміщиків, отримували особисту свободу. За садиби й польові наділи вони мали вносити викуп. Селянам дозволялося без сплати мита торгувати, відкривати фабрики та різні промисли, підприємства, займатися ремеслом за місцем проживання, вступати до гільдій і торговельних організацій.

Наслідком реформи 1861 р. стало й подальше розшарування селянст­ва. До сільської буржуазії належало 448 тис. дворів (5 млн. осіб), що зосе­реджували майже 40% всіх надільних і приватних земель. Решту - 550 тис. дворів (5-6 млн. осіб) становили середняки, які були власниками четвертої частини надільних земель. Частина селян, які розорилися, йшла до госпо­дарств поміщиків, заможних селян і в промисловість.

Партия умеренно-правых.
Партия умеренно-правых создана в декабре 1908 – марте 1909г.г. на базе фракции «умеренно-правых» в 3-й Государственной думе. Численность – 70 человек. Лидер фракции и партии – П.Н. Балашев. Костяк партии составили землевладельцы западных губерний, для менталитета которых, с одной стороны, были характерны жесткий национал-религиозный ант ...

Венчание на царство
Борьба бояр и княжат за власть продолжалась. Шуйских сменили Воронцовы и Кубенские, а их – Глинские, родственники великого князя по матери. Распри вельмож-правителей, разгул и притеснения вызвали общее недовольство крестьян, посадских людей, дворян значительной части боярства и духовенства. В декабре 1546 г. москвичи были приятно удивл ...

Правление Ранавалуны I и Радамы II
После смерти Радамы I на престол вступила его жена Ра-навалуна I (1828—1861). Во время ее правления продолжалась централизация государственной власти. В 1828 г. был принят «Кодекс 48 статей», впервые зафиксировавший в письменной форме нормы традиционного права. Но исполнение кодекса было обязательно только в Имерине; в остальных районах ...