Проведення реформи 1861р в російській Україні
Кримська війна 1853-1856 рр. продемонструвала економічну відсталість, воєнну нездатність Російської імперії, виснажувала українські землі, що були основним джерелом постачання царської армії всім необхідним і поповнення її солдатами. Росія зазнала ганебної поразки, яка прискорила назрівання революційної ситуації.
19 лютого 1861 р. Олександр II підписав «Маніфест» про скасування кріпосництва і «Положення про селян, звільнених від кріпосної залежності». Селяни-кріпаки, що доти були власністю поміщиків, отримували особисту свободу. За садиби й польові наділи вони мали вносити викуп. Селянам дозволялося без сплати мита торгувати, відкривати фабрики та різні промисли, підприємства, займатися ремеслом за місцем проживання, вступати до гільдій і торговельних організацій.
Наслідком реформи 1861 р. стало й подальше розшарування селянства. До сільської буржуазії належало 448 тис. дворів (5 млн. осіб), що зосереджували майже 40% всіх надільних і приватних земель. Решту - 550 тис. дворів (5-6 млн. осіб) становили середняки, які були власниками четвертої частини надільних земель. Частина селян, які розорилися, йшла до господарств поміщиків, заможних селян і в промисловість.
Крепостные как частная собственность помещиков
Крепостные крестьяне были прикреплены к лицу землевладельца как вечнообязанные государственные хлебопашцы. Закон определял их крепость к лицу, но не определил их отношение к земле, работой над которой и оплачивались государственные повинности крестьян. Екатерина закрепила господство владельцев над крестьянами в том виде, как оно сложило ...
Безнадежная борьба нации
Пока царизм имел дело с Турцией, неизмеримо более отсталой и слабой, чем Россия, он мог еще побеждать, но для успешной борьбы с таким противником, как Англия и Франция вместе взятые, у него не было сил.
В первый период войны, когда Россия боролась один на один с Турцией, она добилась больших успехов. Как уже повелось в частых войнах ме ...
Социальная структура Древней Руси
Социальная структура Древней Руси была сложной. Основная масса сельского населения, зависимого от князя, называлась смердами. Они жили и в крестьянских общинах, и в вотчинах. Разорившиеся крестьяне брали у феодалов в долг ссуду — "купу" (деньги, урожай и проч.), отсюда и их название — закупы. Человек, лишившийся своего социаль ...