Проведення реформи 1861р в російській Україні

Учебные материалы » Проведення реформи 1861р в російській Україні

Кримська війна 1853-1856 рр. продемонструвала економічну відста­лість, воєнну нездатність Російської імперії, виснажувала українські землі, що були основним джерелом постачання царської армії всім необхідним і поповнення її солдатами. Росія зазнала ганебної поразки, яка прискорила назрівання революційної ситуації.

19 лютого 1861 р. Олександр II підписав «Маніфест» про скасування кріпосництва і «Положення про селян, звільнених від кріпосної залеж­ності». Селяни-кріпаки, що доти були власністю поміщиків, отримували особисту свободу. За садиби й польові наділи вони мали вносити викуп. Селянам дозволялося без сплати мита торгувати, відкривати фабрики та різні промисли, підприємства, займатися ремеслом за місцем проживання, вступати до гільдій і торговельних організацій.

Наслідком реформи 1861 р. стало й подальше розшарування селянст­ва. До сільської буржуазії належало 448 тис. дворів (5 млн. осіб), що зосе­реджували майже 40% всіх надільних і приватних земель. Решту - 550 тис. дворів (5-6 млн. осіб) становили середняки, які були власниками четвертої частини надільних земель. Частина селян, які розорилися, йшла до госпо­дарств поміщиків, заможних селян і в промисловість.

Социальная структура Древней Руси
Социальная структура Древней Руси была сложной. Основная масса сельского населения, зависимого от князя, называлась смердами. Они жили и в крестьянских общинах, и в вотчинах. Разорившиеся крестьяне брали у феодалов в долг ссуду — "купу" (деньги, урожай и проч.), отсюда и их название — закупы. Человек, лишившийся своего социаль ...

Казни и опалы
Подданные приняли условия царя, и началась кровавая эпоха. По стране разъезжали в черных одеяниях слуги царя – опричники со своими страшными эмблемами у луки седла – собачьей головой и метлой, что должно было означать то, что они будут выгрызать и выметать измену из Московской Руси. Опричники хватали людей без каких-либо на то серьезных ...

Внутренняя и внешняя политика России в XVII в.. Бунташный век
Царь Михаил Федорович. 11 июля 1613 г. первый русский царь из династии Романовых венчался на царство. Молодому и неопытному царю в условиях разорения страны требовалась поддержка. Земские соборы заседали почти беспрерывно первые десять лет правления. Поначалу решающую роль в управлении государством стали играть мать царя и его родственн ...