Проведення реформи 1861р в російській Україні
Кримська війна 1853-1856 рр. продемонструвала економічну відсталість, воєнну нездатність Російської імперії, виснажувала українські землі, що були основним джерелом постачання царської армії всім необхідним і поповнення її солдатами. Росія зазнала ганебної поразки, яка прискорила назрівання революційної ситуації.
19 лютого 1861 р. Олександр II підписав «Маніфест» про скасування кріпосництва і «Положення про селян, звільнених від кріпосної залежності». Селяни-кріпаки, що доти були власністю поміщиків, отримували особисту свободу. За садиби й польові наділи вони мали вносити викуп. Селянам дозволялося без сплати мита торгувати, відкривати фабрики та різні промисли, підприємства, займатися ремеслом за місцем проживання, вступати до гільдій і торговельних організацій.
Наслідком реформи 1861 р. стало й подальше розшарування селянства. До сільської буржуазії належало 448 тис. дворів (5 млн. осіб), що зосереджували майже 40% всіх надільних і приватних земель. Решту - 550 тис. дворів (5-6 млн. осіб) становили середняки, які були власниками четвертої частини надільних земель. Частина селян, які розорилися, йшла до господарств поміщиків, заможних селян і в промисловість.
Безнадежная борьба нации
Пока царизм имел дело с Турцией, неизмеримо более отсталой и слабой, чем Россия, он мог еще побеждать, но для успешной борьбы с таким противником, как Англия и Франция вместе взятые, у него не было сил.
В первый период войны, когда Россия боролась один на один с Турцией, она добилась больших успехов. Как уже повелось в частых войнах ме ...
Социально-политический кризис в начале XX в.
Социальные противоречия и неспособность правительства решить важнейшие политические проблемы привели в начале XX в. к глубокому социально-политическому кризису. Он выражался в борьбе трудящихся против самодержавно-полицейского строя, в создании леворадикальных политический партий и либеральных оппозиционных союзов, в спорах внутри правя ...
Политический строй Османской империи.
Сложившаяся в первые столетия существования Османской империи политическая надстройка вскоре стала одним из решающих препятствий для прогрессивного развития турецкого народа и других народов империи. Неограниченным правителем страны, пользовавшимся деспотической властью, был султан (падишах). Султан считался не только светским правителе ...