Проведення реформи 1861р в російській Україні
Кримська війна 1853-1856 рр. продемонструвала економічну відсталість, воєнну нездатність Російської імперії, виснажувала українські землі, що були основним джерелом постачання царської армії всім необхідним і поповнення її солдатами. Росія зазнала ганебної поразки, яка прискорила назрівання революційної ситуації.
19 лютого 1861 р. Олександр II підписав «Маніфест» про скасування кріпосництва і «Положення про селян, звільнених від кріпосної залежності». Селяни-кріпаки, що доти були власністю поміщиків, отримували особисту свободу. За садиби й польові наділи вони мали вносити викуп. Селянам дозволялося без сплати мита торгувати, відкривати фабрики та різні промисли, підприємства, займатися ремеслом за місцем проживання, вступати до гільдій і торговельних організацій.
Наслідком реформи 1861 р. стало й подальше розшарування селянства. До сільської буржуазії належало 448 тис. дворів (5 млн. осіб), що зосереджували майже 40% всіх надільних і приватних земель. Решту - 550 тис. дворів (5-6 млн. осіб) становили середняки, які були власниками четвертої частини надільних земель. Частина селян, які розорилися, йшла до господарств поміщиків, заможних селян і в промисловість.
Последняя кампания полководца
Опала Суворова кончилась в феврале 1799 г. После объявления войны Франции Павел, ввиду настоятельных просьб Венского двора, принужден был вернуть знаменитого полководца в армию и поставил его во главе русского заграничного корпуса, действовавшего в Италии. 4 апреля Суворов прибыл в Валеджио и принял командование союзными русскими и авст ...
Поклонение природе, животным и богам
Древний человек более остро, чем мы, осознавал свою сопричастность с природой, обожествлял и одухотворял ее животворящие силы. Стремился опереться в своей повседневной жизни на них, найти опору, защиту своего рода, своей семьи, себя лично.
Многие из древних обычаев были построены на стремлении откупиться от недобрых, часто злых сил, ...
Академия наук и университет
Во главе общеобразовательных заведений стояли два университета - сперва академический в Петербурге, потом еще московский. Петр хотел поставить русскую Академию наук на твердую ученую ногу. При академии были два учебных заведения – гимназия и университет. Во все царствование Екатерины ни один медик не подучил ученого диплома, т.е. не выд ...