Histonow

Кримська війна 1853-1856 рр. продемонструвала економічну відста­лість, воєнну нездатність Російської імперії, виснажувала українські землі, що були основним джерелом постачання царської армії всім необхідним і поповнення її солдатами. Росія зазнала ганебної поразки, яка прискорила назрівання революційної ситуації.

19 лютого 1861 р. Олександр II підписав «Маніфест» про скасування кріпосництва і «Положення про селян, звільнених від кріпосної залеж­ності». Селяни-кріпаки, що доти були власністю поміщиків, отримували особисту свободу. За садиби й польові наділи вони мали вносити викуп. Селянам дозволялося без сплати мита торгувати, відкривати фабрики та різні промисли, підприємства, займатися ремеслом за місцем проживання, вступати до гільдій і торговельних організацій.

Наслідком реформи 1861 р. стало й подальше розшарування селянст­ва. До сільської буржуазії належало 448 тис. дворів (5 млн. осіб), що зосе­реджували майже 40% всіх надільних і приватних земель. Решту - 550 тис. дворів (5-6 млн. осіб) становили середняки, які були власниками четвертої частини надільних земель. Частина селян, які розорилися, йшла до госпо­дарств поміщиків, заможних селян і в промисловість.

Партия умеренно-правых.
Партия умеренно-правых создана в декабре 1908 – марте 1909г.г. на базе фракции «умеренно-правых» в 3-й Государственной думе. Численность – 70 человек. Лидер фракции и партии – П.Н. Балашев. Костяк партии составили землевладельцы западных губерний, для менталитета которых, с одной стороны, были характерны жесткий национал-религиозный ант ...

Заключение.
Из большевистских идей и тенденций, свойственных военному коммунизму, вырос бюрократизм советской системы, который распространился и на партию, и на госаппарат, и на общественные организации. Партийная бюрократия подчинила себе этот процесс, который привёл к образованию особого руководящего слоя советского общества – номенклатуры. Интер ...

Историография
Восточный вопрос в тот период волновал многих русских философов, публицистов и историков, что вполне объяснимо. Мы можем встретить самые разные точки зрения на содержание Восточного вопроса и его исторические рамки. Среди ученых, уделявших внимание данной проблеме, особо отметим С.М. Соловьева и Н.Я. Данилевского (1). С.М. Соловьев слиш ...