Проведення реформи 1861р в російській Україні
Кримська війна 1853-1856 рр. продемонструвала економічну відсталість, воєнну нездатність Російської імперії, виснажувала українські землі, що були основним джерелом постачання царської армії всім необхідним і поповнення її солдатами. Росія зазнала ганебної поразки, яка прискорила назрівання революційної ситуації.
19 лютого 1861 р. Олександр II підписав «Маніфест» про скасування кріпосництва і «Положення про селян, звільнених від кріпосної залежності». Селяни-кріпаки, що доти були власністю поміщиків, отримували особисту свободу. За садиби й польові наділи вони мали вносити викуп. Селянам дозволялося без сплати мита торгувати, відкривати фабрики та різні промисли, підприємства, займатися ремеслом за місцем проживання, вступати до гільдій і торговельних організацій.
Наслідком реформи 1861 р. стало й подальше розшарування селянства. До сільської буржуазії належало 448 тис. дворів (5 млн. осіб), що зосереджували майже 40% всіх надільних і приватних земель. Решту - 550 тис. дворів (5-6 млн. осіб) становили середняки, які були власниками четвертої частини надільних земель. Частина селян, які розорилися, йшла до господарств поміщиків, заможних селян і в промисловість.
Преобразование органов центрального управления.
В 1801—1811 гг. было проведено преобразование органов центрального управления. 30 марта 1801 г. был учрежден Непременный (постоянный) совет — совещательный орган при императоре для обсуждения важнейших государственных вопросов. Он заменил собой прежний Совет при высочайшем дворе, собиравшийся от случая к случаю. Непременный совет состоя ...
Особенности социального строя Древней Руси
Традиционно историю Древнерусского государства отечественные историки делят на три периода.
I период (IX - середина X в.): формирование государства, правление первых киевских князей (Олега, Игоря, Святослава).
II период (вторая половина X — первая половина XI в.): эпоха расцвета Киевской Руси, ее наивысшего могущества, правление Влади ...
Вице-губернатор губернское правление
Все сословия, кроме крепостных (для них хозяином и судьей был помещик), должны были принимать участие в местном управлении. Каждое сословие получало свой суд. Помещика судил Верхний земский суд в губерниях и уездный суд в уездах. Государственных крестьян судила Верхняя расправа в губернии и Нижняя расправа в уезде, горожан городовой маг ...