Проведення реформи 1861р в російській Україні
Кримська війна 1853-1856 рр. продемонструвала економічну відсталість, воєнну нездатність Російської імперії, виснажувала українські землі, що були основним джерелом постачання царської армії всім необхідним і поповнення її солдатами. Росія зазнала ганебної поразки, яка прискорила назрівання революційної ситуації.
19 лютого 1861 р. Олександр II підписав «Маніфест» про скасування кріпосництва і «Положення про селян, звільнених від кріпосної залежності». Селяни-кріпаки, що доти були власністю поміщиків, отримували особисту свободу. За садиби й польові наділи вони мали вносити викуп. Селянам дозволялося без сплати мита торгувати, відкривати фабрики та різні промисли, підприємства, займатися ремеслом за місцем проживання, вступати до гільдій і торговельних організацій.
Наслідком реформи 1861 р. стало й подальше розшарування селянства. До сільської буржуазії належало 448 тис. дворів (5 млн. осіб), що зосереджували майже 40% всіх надільних і приватних земель. Решту - 550 тис. дворів (5-6 млн. осіб) становили середняки, які були власниками четвертої частини надільних земель. Частина селян, які розорилися, йшла до господарств поміщиків, заможних селян і в промисловість.
Внешняя политика СССР в годы войны
В первые месяцы Великой Отечественной войны начала активно складываться антигитлеровская коалиция в составе СССР, Великобритании и позднее США. Это были ее главные участники, к которым присоединялись и другие страны. Коалиция была основана на общей идее борьбы против фашизма, сохранении суверенитета и независимости своих государств. Зап ...
Воспитание полководца
Александр Васильевич Суворов родился в ноябре 1730 г. в почтенной семье дворянского происхождения потомственных военных. Дед будущего генералиссимуса служил при Петре Великом генеральным писарем Преображенского полка, а отец, Василий Иванович Суворов, был денщиком этого императора. При Елизавете он получил чин генерала. Детство Суворова ...
Дворянская империя во второй четверти - середине ХVIII в. Дворцовые
перевороты
По образному выражению В.О. Ключевского, этот период нашей истории получил название «эпохи дворцовых переворотов». За 37 лет от смерти Петра I до воцарения Екатерины П трон занимали шесть монархов, получивших престол в результате сложных дворцовых интриг или переворотов. Два из них — Иван Антонович и Петр Ш были свергнуты силой и убиты. ...