Проведення реформи 1861р в російській Україні

Учебные материалы » Проведення реформи 1861р в російській Україні

Кримська війна 1853-1856 рр. продемонструвала економічну відста­лість, воєнну нездатність Російської імперії, виснажувала українські землі, що були основним джерелом постачання царської армії всім необхідним і поповнення її солдатами. Росія зазнала ганебної поразки, яка прискорила назрівання революційної ситуації.

19 лютого 1861 р. Олександр II підписав «Маніфест» про скасування кріпосництва і «Положення про селян, звільнених від кріпосної залеж­ності». Селяни-кріпаки, що доти були власністю поміщиків, отримували особисту свободу. За садиби й польові наділи вони мали вносити викуп. Селянам дозволялося без сплати мита торгувати, відкривати фабрики та різні промисли, підприємства, займатися ремеслом за місцем проживання, вступати до гільдій і торговельних організацій.

Наслідком реформи 1861 р. стало й подальше розшарування селянст­ва. До сільської буржуазії належало 448 тис. дворів (5 млн. осіб), що зосе­реджували майже 40% всіх надільних і приватних земель. Решту - 550 тис. дворів (5-6 млн. осіб) становили середняки, які були власниками четвертої частини надільних земель. Частина селян, які розорилися, йшла до госпо­дарств поміщиків, заможних селян і в промисловість.

Борьба русских земель и княжеств с монгольским завоеванием и крестоносцами в ХIII в
МОНГОЛО-ТАТАРСКОЕ НАШЕСТВИЕ Образование Монгольского государства. В начале ХШ в. в Центральной Азии на территории от Байкала и верховьев Енисея и Иртыша на севере до южных районов пустыни Гоби и Великой Китайской стены образовалось Монгольское государство. По имени одного из племен, кочевавшего вблизи озера Буирнур в Монголии, эти народ ...

Борьба реформистских и консервативных сил в советском обществе за выбор путей развития страны.
Пришедшие к власти в результате «октябрьского переворота» люди не имели единой позитивной программы, однако негативная установка существовала. Еще на октябрьском пленуме были осуждены волюнтаризм и субъективизм и подчеркнута необходимость коллективного руководства. Фактически речь шла об отказе продолжения реформ. Однако новый курс утве ...

Обострение классовой борьбы. Восстания крестьян и ремесленников.
В XVII веке и особенно в XVIII веке Османская империя находилась в состоянии глубочайшего внутреннего кризиса. Изменение характера военно-ленного землевладения, резкое усиление эксплуатации крестьянства определили застой и упадок производительных сил страны. Разоряемое неограниченными поборами, крестьянство лишено было возможности обесп ...