Проведення реформи 1861р в російській Україні

Учебные материалы » Проведення реформи 1861р в російській Україні

Кримська війна 1853-1856 рр. продемонструвала економічну відста­лість, воєнну нездатність Російської імперії, виснажувала українські землі, що були основним джерелом постачання царської армії всім необхідним і поповнення її солдатами. Росія зазнала ганебної поразки, яка прискорила назрівання революційної ситуації.

19 лютого 1861 р. Олександр II підписав «Маніфест» про скасування кріпосництва і «Положення про селян, звільнених від кріпосної залеж­ності». Селяни-кріпаки, що доти були власністю поміщиків, отримували особисту свободу. За садиби й польові наділи вони мали вносити викуп. Селянам дозволялося без сплати мита торгувати, відкривати фабрики та різні промисли, підприємства, займатися ремеслом за місцем проживання, вступати до гільдій і торговельних організацій.

Наслідком реформи 1861 р. стало й подальше розшарування селянст­ва. До сільської буржуазії належало 448 тис. дворів (5 млн. осіб), що зосе­реджували майже 40% всіх надільних і приватних земель. Решту - 550 тис. дворів (5-6 млн. осіб) становили середняки, які були власниками четвертої частини надільних земель. Частина селян, які розорилися, йшла до госпо­дарств поміщиків, заможних селян і в промисловість.

Последние годы
25 мая 1922 Ленина настиг первый удар, правая сторона тела была парализована, речь утрачена. В октябре 1922 он постепенно возвращается к делам, но в декабре 1922 — новый удар. Третий удар 9 марта 1923 лишил его рассудка, превратив в живой труп. Сразу же после первого приступа в мае 1922 в партии началась борьба за власть. Троцкий и Ста ...

Свержение самодержавия
27 февраля стал переломным днем в революционных событиях ранней весны 1917 г. Решимость и последовательность выступлений рабочих, их твердость перед угрозой расстрелов и репрессий не могли не поколебать уверенности солдат Петроградского гарнизона в правильности отдаваемых им приказов и не вызвать сочувствия к требованиям народа. Расквар ...

Стратегия и тактика Тимура
рис. 1 порядок постройки войск. Если неприятель имел более 12, но менее 40 тыс. чел., то Тимур посылал против него не менее 40.000 армию, начальство вверял одному из своих сыновей, которому придавал двух опытных эмиров и других военачальников. Боевой порядок для этих войск был следующий: войска разделялись на 14 частей; из них одна, ...