Проведення реформи 1861р в російській Україні
Кримська війна 1853-1856 рр. продемонструвала економічну відсталість, воєнну нездатність Російської імперії, виснажувала українські землі, що були основним джерелом постачання царської армії всім необхідним і поповнення її солдатами. Росія зазнала ганебної поразки, яка прискорила назрівання революційної ситуації.
19 лютого 1861 р. Олександр II підписав «Маніфест» про скасування кріпосництва і «Положення про селян, звільнених від кріпосної залежності». Селяни-кріпаки, що доти були власністю поміщиків, отримували особисту свободу. За садиби й польові наділи вони мали вносити викуп. Селянам дозволялося без сплати мита торгувати, відкривати фабрики та різні промисли, підприємства, займатися ремеслом за місцем проживання, вступати до гільдій і торговельних організацій.
Наслідком реформи 1861 р. стало й подальше розшарування селянства. До сільської буржуазії належало 448 тис. дворів (5 млн. осіб), що зосереджували майже 40% всіх надільних і приватних земель. Решту - 550 тис. дворів (5-6 млн. осіб) становили середняки, які були власниками четвертої частини надільних земель. Частина селян, які розорилися, йшла до господарств поміщиків, заможних селян і в промисловість.
Дворянская империя во второй четверти - середине ХVIII в. Дворцовые
перевороты
По образному выражению В.О. Ключевского, этот период нашей истории получил название «эпохи дворцовых переворотов». За 37 лет от смерти Петра I до воцарения Екатерины П трон занимали шесть монархов, получивших престол в результате сложных дворцовых интриг или переворотов. Два из них — Иван Антонович и Петр Ш были свергнуты силой и убиты. ...
Лука Александрович в событиях 14 декабря 1825 года
В мятеже, получившем впоследствии название «Восстание декабристов», принимали участие и офицеры Лейб-гвардии Измайловского полка.
Измайловскому полку в восстании отводилась главная роль - в день мятежа Измайловский полк должен был возглавить офицер Нижегородского драгунского полка А.И.Якубович, с которым он должен был захватить Зимний ...
Политика турецких феодалов по отношению к угнетенным
народам.
Упадок Османской империи продемонстрировал реакционный характер многонационального государства, в котором многие народы порабощались и истреблялись турецкими феодалами. Османская империя отличалась от многочисленных государств Восточной Европы. Образование Османской империи не вызвано потребностями совместной обороны входящих в нее наро ...