Проведення реформи 1861р в російській Україні
Кримська війна 1853-1856 рр. продемонструвала економічну відсталість, воєнну нездатність Російської імперії, виснажувала українські землі, що були основним джерелом постачання царської армії всім необхідним і поповнення її солдатами. Росія зазнала ганебної поразки, яка прискорила назрівання революційної ситуації.
19 лютого 1861 р. Олександр II підписав «Маніфест» про скасування кріпосництва і «Положення про селян, звільнених від кріпосної залежності». Селяни-кріпаки, що доти були власністю поміщиків, отримували особисту свободу. За садиби й польові наділи вони мали вносити викуп. Селянам дозволялося без сплати мита торгувати, відкривати фабрики та різні промисли, підприємства, займатися ремеслом за місцем проживання, вступати до гільдій і торговельних організацій.
Наслідком реформи 1861 р. стало й подальше розшарування селянства. До сільської буржуазії належало 448 тис. дворів (5 млн. осіб), що зосереджували майже 40% всіх надільних і приватних земель. Решту - 550 тис. дворів (5-6 млн. осіб) становили середняки, які були власниками четвертої частини надільних земель. Частина селян, які розорилися, йшла до господарств поміщиків, заможних селян і в промисловість.
Последняя кампания полководца
Опала Суворова кончилась в феврале 1799 г. После объявления войны Франции Павел, ввиду настоятельных просьб Венского двора, принужден был вернуть знаменитого полководца в армию и поставил его во главе русского заграничного корпуса, действовавшего в Италии. 4 апреля Суворов прибыл в Валеджио и принял командование союзными русскими и авст ...
Цензура и критика «Наказа»
«Наказ» много пострадал от цензуры, или критики, какой он подвергался до выхода в свет. После цензуры от « Наказа» осталась четверть первоначального текста. Несмотря на возражения и сокращения, Екатерина осталась очень довольна своим произведением как своей политической исповедью.
Содержание: о подчиненных органах управления, о хранили ...
Первые шаги советской власти
Суть послеоктябрьских политических маневров Ленина — не допустить коалиционного (так называемого «однородного» — от народных социалистов до большевиков) социалистического правительства (причем в противовес позиции ЦК добиться создания такового без Ленина и Троцкого). Против Ленина выступили Каменев, А. И. Рыков, В. П. Милютин, В. П. Ног ...