Проведення реформи 1861р в російській Україні
Кримська війна 1853-1856 рр. продемонструвала економічну відсталість, воєнну нездатність Російської імперії, виснажувала українські землі, що були основним джерелом постачання царської армії всім необхідним і поповнення її солдатами. Росія зазнала ганебної поразки, яка прискорила назрівання революційної ситуації.
19 лютого 1861 р. Олександр II підписав «Маніфест» про скасування кріпосництва і «Положення про селян, звільнених від кріпосної залежності». Селяни-кріпаки, що доти були власністю поміщиків, отримували особисту свободу. За садиби й польові наділи вони мали вносити викуп. Селянам дозволялося без сплати мита торгувати, відкривати фабрики та різні промисли, підприємства, займатися ремеслом за місцем проживання, вступати до гільдій і торговельних організацій.
Наслідком реформи 1861 р. стало й подальше розшарування селянства. До сільської буржуазії належало 448 тис. дворів (5 млн. осіб), що зосереджували майже 40% всіх надільних і приватних земель. Решту - 550 тис. дворів (5-6 млн. осіб) становили середняки, які були власниками четвертої частини надільних земель. Частина селян, які розорилися, йшла до господарств поміщиків, заможних селян і в промисловість.
Освобождение
После отступления из Москвы русская армия, совершив два перехода по Рязанской дороге, круто повернула на запад и по Калужской дороге вышла в район Тарутина. Блестяще осуществленный марш-маневр имел огромное стратегичесое значение. Этим были созданы условия для подготовки контрнаступления. Русская армия надежно прикрывала от неприятеля ю ...
Административно-экономические перемены.
Социально-политическая трансформация шла бок о бок с административно-политической. Суть ее была в том, что взамен аннексированных уделов или княжеств все чаще создавались уезды — сяни, во главе которых вначале оставляли прежних правителей, но в новом статусе: это был уже не всевластный аристократ-вотчинник, но управляющий уездом высоко ...
Разрядка и её крушение
В международных делах Брежнев продолжил традиционный курс, но без свойственной его предшественнику эксцентричности. В 1968 г. началась «пражская весна» – новое руководство компартии Чехословакии во главе с новым первым секретарем ЦК А. Дубчеком стало проводить демократические реформы. 21 августа войска СССР, а также ГДР, Польши, Венгрии ...