Проведення реформи 1861р в російській Україні
Кримська війна 1853-1856 рр. продемонструвала економічну відсталість, воєнну нездатність Російської імперії, виснажувала українські землі, що були основним джерелом постачання царської армії всім необхідним і поповнення її солдатами. Росія зазнала ганебної поразки, яка прискорила назрівання революційної ситуації.
19 лютого 1861 р. Олександр II підписав «Маніфест» про скасування кріпосництва і «Положення про селян, звільнених від кріпосної залежності». Селяни-кріпаки, що доти були власністю поміщиків, отримували особисту свободу. За садиби й польові наділи вони мали вносити викуп. Селянам дозволялося без сплати мита торгувати, відкривати фабрики та різні промисли, підприємства, займатися ремеслом за місцем проживання, вступати до гільдій і торговельних організацій.
Наслідком реформи 1861 р. стало й подальше розшарування селянства. До сільської буржуазії належало 448 тис. дворів (5 млн. осіб), що зосереджували майже 40% всіх надільних і приватних земель. Решту - 550 тис. дворів (5-6 млн. осіб) становили середняки, які були власниками четвертої частини надільних земель. Частина селян, які розорилися, йшла до господарств поміщиків, заможних селян і в промисловість.
Обострение гражданской войны и репрессии против меньшевиков
Обострение гражданской войны и иностранная интервенция, революция в Германии и процесс международного признания большевистской власти – все это вело к дальнейшей дезинтеграции меньшевизма. Осенью 1918 г. произошло то, что предсказывали лидеры правого крыла, а именно, партийное руководство под влиянием германской революции дополнило свою ...
Государственный аппарат СССР в годы великой
отечественной войны. Образование Государственного Комитета Обороны
Ранним утром в воскресенье 22 июня 1941 года фашистская Германия и ее союзники обрушили на Советскую страну военный удар невиданной силы. 190 дивизий, свыше 4 тыс. танков, более 47 тыс. орудий и минометов, около 5 тыс. самолетов, до 200 кораблей агрессора начали боевые действия на огромном пространстве от Черного до Белого морей.
Война ...
«Эрудитская критическая школа»
Представители другой школы гуманистической историографии — «эрудитской критической школы» — были менее связаны с политическими пристрастиями, более трезво относились не только к средневековой, но и к античной историографической традиции. Ее представители, излагая историю сухо и по-деловому, занимались собиранием фактов, документов, памя ...