Проведення реформи 1861р в російській Україні
Кримська війна 1853-1856 рр. продемонструвала економічну відсталість, воєнну нездатність Російської імперії, виснажувала українські землі, що були основним джерелом постачання царської армії всім необхідним і поповнення її солдатами. Росія зазнала ганебної поразки, яка прискорила назрівання революційної ситуації.
19 лютого 1861 р. Олександр II підписав «Маніфест» про скасування кріпосництва і «Положення про селян, звільнених від кріпосної залежності». Селяни-кріпаки, що доти були власністю поміщиків, отримували особисту свободу. За садиби й польові наділи вони мали вносити викуп. Селянам дозволялося без сплати мита торгувати, відкривати фабрики та різні промисли, підприємства, займатися ремеслом за місцем проживання, вступати до гільдій і торговельних організацій.
Наслідком реформи 1861 р. стало й подальше розшарування селянства. До сільської буржуазії належало 448 тис. дворів (5 млн. осіб), що зосереджували майже 40% всіх надільних і приватних земель. Решту - 550 тис. дворів (5-6 млн. осіб) становили середняки, які були власниками четвертої частини надільних земель. Частина селян, які розорилися, йшла до господарств поміщиків, заможних селян і в промисловість.
Внешняя политика в начале XIX в
Борьба против наполеоновской Франции. В самом начале XIX в. Россия придерживалась нейтралитета в европейских делах. Однако агрессивные планы Наполеона, с 1804 г. французского императора, заставили Александра I выступить против него. В 1805 г. сложилась 3-я коалиция против Франции: Россия, Австрия и Англия. Начавшаяся война оказалась кра ...
“Просвещенная императрица Екатерина II”
Как и Елизавета, Екатерина II также достаточно мудро вела себя в отношении дворянства, о чем свидетельствует ее “Жалованная гламота”. Если кто и выступал открыто за ограничение самодержавия, так только сама “просвещенная” монархиня, в своих сочинениях писавшая о необходимости совета с народом и т. п. Впрочем, дальше разговоров дело не п ...
Строительство новых железных дорог
В 1876-1892 гг., несмотря на спад темпов транспортного строительства, осуществлялось сооружение новых железных дорог с целью освоения Донецкого и Криворожского горных бассейнов, создания выходов на Урал, в Сибирь и Среднюю Азию. Как и прежде, должное внимание обращалось на создание условий для смешанных железнодорожно-водных перевозок. ...