Проведення реформи 1861р в російській Україні
Кримська війна 1853-1856 рр. продемонструвала економічну відсталість, воєнну нездатність Російської імперії, виснажувала українські землі, що були основним джерелом постачання царської армії всім необхідним і поповнення її солдатами. Росія зазнала ганебної поразки, яка прискорила назрівання революційної ситуації.
19 лютого 1861 р. Олександр II підписав «Маніфест» про скасування кріпосництва і «Положення про селян, звільнених від кріпосної залежності». Селяни-кріпаки, що доти були власністю поміщиків, отримували особисту свободу. За садиби й польові наділи вони мали вносити викуп. Селянам дозволялося без сплати мита торгувати, відкривати фабрики та різні промисли, підприємства, займатися ремеслом за місцем проживання, вступати до гільдій і торговельних організацій.
Наслідком реформи 1861 р. стало й подальше розшарування селянства. До сільської буржуазії належало 448 тис. дворів (5 млн. осіб), що зосереджували майже 40% всіх надільних і приватних земель. Решту - 550 тис. дворів (5-6 млн. осіб) становили середняки, які були власниками четвертої частини надільних земель. Частина селян, які розорилися, йшла до господарств поміщиків, заможних селян і в промисловість.
Первобытное общество на территории Беларуси
Отправной ступенью в поступательном социально-экономическом развитии человеческого общества, как это принято считать, является первобытно-общинный строй. В нем обычно выделяют три основных этапа: первобытное человеческое стадо, формирование и расцвет родового общества (материнский род) и его разложение на отличающиеся друг от друга соци ...
Введение. Актуальность темы исследования.
Вторая половина XIX века в России началась с важнейших исторических событий, оказавших огромное влияние на все стороны общественно - политической жизни. Поражение царизма в Крымской войне и формирование революционной ситуации в стране всколыхнули широкие народные массы, сделали возможным революционный взрыв, заставили царизм, потерявший ...
Восточная (Крымская) война 1853 – 1856гг
Поводом для начала войны послужила распря между католическим и греко-православным (ортодоксальным духовенством), вспыхнувшая из-за обладания религиозными святынями христиан в Палестине. Российский император в феврале 1853 г. потребовал от Порты (турецкого правительства) поставить всех православных подданных Османской империи под его пок ...